Угода відкриває шлях до компромісу в ОЕСР і G20 щодо мінімального глобального податку та цифрових зборів, обіцяючи бізнесу передбачуваність і уникаючи податкової війни між союзниками.
Публічний ландшафт міжнародного оподаткування зазнав чергового зсуву, коли міністри фінансів G7 — США, Канади, Японії, Німеччини, Франції, Італії та Великої Британії — оприлюднили узгоджений план «side-by-side». Ця схема дозволить співіснувати американській системі GILTI і глобальному мінімальному податку Pillar 2 так, аби прибутки транснаціональних гігантів, зареєстрованих у США, не обкладалися двічі при переході кордону. В обмін Вашингтон погодився вилучити з президентського законопроєкту секцію 899 — так званий «реваншний податок», який підвищував би ставки лише для компаній із країн, чию податкову політику Білий дім вважає дискримінаційною.
Нову домовленість фінансові оглядачі порівнюють із «податковим Дейтоном»: замість ескалації, коли європейські столиці погрожували власними дзеркальними податками на Amazon, Google чи Meta, сторони обрали шлях збалансованого співіснування двох режимів — 15-відсоткового глобального мінімуму та вже чинного для американських компаній ефективного 10,5-відсоткового GILTI. Документ передбачає, що США збережуть право кредитувати сплачені за кордоном суми в межах власної системи, тоді як партнери G7 утримаються від додаткового Top-Up-Tax для американських філій, допоки Конгрес не гармонізує правила. «Це стабілізує міжнародну податкову архітектуру», — підкреслено у спільній заяві.
Ключем до компромісу виявилося рішення міністра фінансів США Скотта Бессента. Напередодні саміту він звернувся до лідерів обох палат Конгресу з вимогою вилучити секцію 899 з «One Big Beautiful Bill Act», назвавши її «зайвим фактором нестабільності», адже G7 уже готова юридично підстрахувати інтереси американського бізнесу. Республіканський Сенат пішов назустріч, і в останній редакції податкового пакета зникли пункти про 20-відсоткову пеню для «нелояльних» юрисдикцій.
Для Лондона й Оттави скасування «revenge tax» стало передумовою підтримки: британський бізнес-лобі CBI та канадська асоціація виробників публічно заявили, що посилення оподаткування лише для союзників підірвало б трансатлантичну довіру. Париж та Рим, своєю чергою, пов’язали згоду із гарантіями, що майбутня реформа не заблокує їхні доходи від Pillar 2. Тому формат «side-by-side» включає пункт про перехідний моніторинг — протягом трьох років країни звітуватимуть до ОЕСР щодо подвійного оподаткування американських корпорацій, і лише в разі системних прогалин повернуться до ідеї Top-Up зборів.
Не менш гостре питання — цифрові податки. Франція, Італія та Великобританія вже три роки стягують 2-3 % з обороту технологічних гігантів за місцем користувача. США вважають ці податки дискримінацією, але наразі погодилися на «конструктивний діалог» у межах ОЕСР, щоб виробити універсальну модель перерозподілу прибутку за принципом «ринкової сторони». G7 фактично продовжила мораторій: сторони утримаються від нових односторонніх дій, доки не народиться компроміс, прийнятний для всіх членів ОЕСР і G20.
Аналітики KPMG відзначають, що домовленість знімає ризик митних воєн: «Якщо б секція 899 була введена, ми б побачили каскадні тарифні й податкові контрсанкції між Вашингтоном та ЄС, а це прямо вдарило б по ланцюгах постачання від автопрому до фарми». Натомість компанії отримують чіткий таймлайн і дорожню карту harmonized rulebook. Уже зараз рада стандартів FASB готує роз’яснення щодо розкриття коригувань GILTI та Pillar 2 у квартальній звітності, а ЄС ставить завдання до літа 2026-го імплементувати директиву Мінімуму-15 без подвійних Top-Up для філій США.
Водночас критики у Вашингтоні застерігають, що відмова від «батога» секції 899 прибирає важіль тиску на країни, які зволікають із ратифікацією Pillar 2. Сенатор-республіканець Пол Мітчелл заявив, що «поступка союзникам» може підштовхнути їх відкласти внутрішні процедури, адже ризик відплати нівелювався. Проте Міністерство фінансів переконане: позитивний стимул ефективніший, а формула «side-by-side» дає змогу зберегти суверенітет кожної держави й одночасно уникнути «податкового шопінгу» великих корпорацій.
Інвестори відреагували оптимістично: індекс S&P 500 Information Technology зріс на 1,3 %, а ADR провідних європейських банків підскочили у середньому на 0,9 %, бо зник страх реверсивних санкцій США. На валютному ринку долар просів проти євро на 0,2 %, сигналізуючи, що гравці очікують пом’якшення напруги. Проте Волл-стріт залишилася пильна: без остаточних параметрів Pillar 1 (перерозподіл частки надприбутків) оцінити довгостроковий ефект важко.
Що далі? По-перше, група OЕСР-G20 створює технічний підкомітет, де юристи від США, Японії та Німеччини мають за шість місяців виробити єдину інструкцію для обчислення Effective Tax Rate під режимом «side-by-side». По-друге, Сенат США муситиме формально проголосувати фінальний текст «One Big Beautiful Bill Act» без секції 899. По-третє, до саміту «Велика двадцятка» в Ріо планується проєкт механізму вирішення спорів, аби компанії могли уніфіковано оскаржувати подвійне стягнення.
Українські експерти на полях Київського податкового форуму відзначають: для країн, що прагнуть залучати американські інвестиції, відсутність «реваншного» податку мінімізує невизначеність. «Якщо б секція 899 запрацювала, то навіть локальний IT-хаб, що продає B2B-послуги в США, міг потрапити під вищі ставки, — пояснює експерт Юлія Савчук. — Тепер ризик нульовий, а Україна може адаптувати Pillar 2 без страху асиметричних дій Америки».
Таким чином, угода G7 демонструє здатність найбільших економік балансувати між національними інтересами та колективною стабільністю. Вона усуває загрозу податкової ескалації, зберігає фіскальний суверенітет і відкриває шлях до довгоочікуваної глобальної реформи. Наступний раунд переговорів покаже, чи перетвориться концепція «side-by-side» на універсальний шаблон співжиття різних податкових систем, чи стане лише перехідною паузою перед новими битвами за цифрові прибутки.
