Україна виходить із надважкого опалювального сезону, і вже зараз треба готуватися до наступного. Ситуація ускладнюється вкрай низькими запасами газу та практично відсутнім фінансовим ресурсом на його закупівлю. За попередніми оцінками, країні необхідно імпортувати щонайменше 4,5 млрд кубометрів газу, щоб повторити минулорічний рівень забезпечення.
Вартість такого імпорту, залежно від ринкової ціни, коливається від 1,5 до 3 млрд доларів. Частину цієї суми готові покрити міжнародні донори, але левова частка витрат досі залишається незабезпеченою. Компанія "Нафтогаз" прямо називає ситуацію "викликом національного масштабу". Ключові слова в цій ситуації — газова безпека, енергетична стабільність, опалювальний сезон, фінансування імпорту газу.
З початку повномасштабної війни об’єкти газової інфраструктури України стали регулярними цілями ударів з боку Росії. За час війни було зафіксовано 18 масованих атак на такі об’єкти, з яких 8 — лише з початку 2025 року. Найбільш болючими стали удари по компресорних станціях і підземних сховищах газу.
Мета атак — не лише фізичне знищення інфраструктури, а й стратегічне залякування іноземних трейдерів, які до недавнього часу зберігали в українських ПСГ великі обсяги газу. Якщо до зими 2023–2024 років вони зберігали 2,5 млрд кубометрів, то зараз цей показник наближається до нуля.
Особливо небезпечними стали удари по об’єктах газовидобутку. ДТЕК, "Укргазвидобування", "Укрнафта" та інші компанії втратили значну частину своїх потужностей. Внаслідок цього Україна недоотримує понад 40% власного видобутку газу. Ключові слова: енергетичні атаки, газовидобуток, втрата потужностей, стратегічна інфраструктура.
Через руйнування власних об’єктів Україна змушена збільшувати імпорт газу, здебільшого з Угорщини та Словаччини. У лютому 2025 року імпорт досяг 512 млн кубометрів, що стало рекордом за останні півтора року.
Угорщина та Словаччина, попри офіційні заяви, продовжують купувати російський газ, який надходить через "Турецький потік". Таким чином, Україна опиняється у ситуації, коли фактично купує той самий газ, від якого відмовилася через політичні та безпекові міркування.
Наразі середня ціна газу на європейських ринках коливається між 400–500 доларів за тисячу кубометрів. Якщо Україна зможе домовитися про кращі умови або отримає фінансову допомогу, вартість закупівель знизиться. Але без системного вирішення питання грошей — цього замало. Ключові слова: імпорт газу, газова залежність, європейські ринки, газова безпека України.
Питання фінансування імпорту газу стає ключовим. "Нафтогаз" визнає, що власних коштів вистачить лише на невелику частину потреб. Доступні кредити від ЄБРР (270 млн євро) та грант від Норвегії (140 млн євро) — це лише 20% від мінімальних необхідних обсягів.
Народні депутати та урядовці наголошують, що проблему не вирішити без залучення державного ресурсу та міжнародної підтримки. Обговорюється можливість нових кредитів, але йдеться про суми, яких все одно не вистачить. Тож паралельно виникає необхідність шукати внутрішні резерви.
Величезним джерелом можуть стати неврегульовані борги на ринку теплопостачання, які вже перевищують 200 млрд грн. Лише підприємства ТКЕ заборгували понад 90 млрд грн. Вирішення цієї проблеми дозволить покращити фінансове становище і "Нафтогазу", і самої держави. Ключові слова: фінансування газу, кредит ЄБРР, внутрішні ресурси, борги ТКЕ.
Одна з найбільших перешкод у вирішенні газової кризи — системні борги учасників ринку. Зокрема, підприємства теплокомуненерго десятиліттями накопичували заборгованість перед "Нафтогазом", посилаючись на економічну неспроможність та неврегульованість тарифів.
Ця проблема є структурною. Держава роками не вирішувала питання компенсацій за різницю в тарифах, що й спричинило каскадне накопичення боргів. Тепер же боргова піраміда стала небезпечною для всієї системи енергозабезпечення країни.
Експерти вважають, що починати треба з найбільших боржників — великих міст, які мають достатні бюджети на розвиток. У приклад наводять Київ, борги якого можуть бути не результатом складної ситуації, а цілеспрямованою бездіяльністю.
Неврегулювання цієї проблеми загрожує не лише зривом закупівель газу, а й розбалансуванням всього ринку. Ситуація у Рівному, де водоканал перейшов на погодинну подачу води через борги, може стати типовою по всій країні. Ключові слова: борги за газ, тарифи ТКЕ, енергетична незалежність, криза платежів.
Газова криза в Україні — це не лише питання фінансів або енергетики. Це про виживання мільйонів людей, які взимку можуть залишитися без тепла. В умовах війни, коли інфраструктура цілеспрямовано руйнується, а фінансова допомога недостатня, країна опинилася перед найгострішим енергетичним викликом за десятиліття.
Рішення потребує комплексного підходу: фінансова мобілізація держави, врегулювання тарифної політики, реструктуризація боргів та активна дипломатична робота на міжнародному рівні. Газова безпека — це більше, ніж про труби і кубометри. Це — про майбутнє України в найбуквальнішому сенсі слова.
