Під час щорічного засідання Асамблеї держав-учасниць Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі голова суду Томоко Акане різко засудила нападки на установу. Вона назвала «ганебними» дії Росії, яка видала ордери на арешт головного прокурора МКС Каріма Хана та кількох суддів у відповідь на розслідування щодо російського президента Володимира Путіна.
Суддя Акане також звернулася до погроз від американських політиків, зокрема сенатора Ліндсі Грема, який назвав суд «незалежною та політично мотивованою організацією» після видання ордерів на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу.
Російські дії проти МКС
Росія видала ордери на арешт прокурора Хана та суддів після того, як МКС ініціював розслідування щодо воєнних злочинів в Україні та видав ордери на арешт Путіна. Суддя Акане зазначила, що це є безпрецедентною атакою на суддів, які виконували свій мандат у рамках міжнародного права.
«Ордери на арешт від постійного члена Ради Безпеки ООН є ганебною спробою підірвати правосуддя», — наголосила Акане.
Критика з боку США
Гостру критику суду висловив американський сенатор Ліндсі Грем, заявивши, що адміністрація Дональда Трампа після його повернення до влади «відповість рішуче» на дії суду.
Томоко Акане засудила такі заяви, зазначивши:
«Суду погрожують драконівськими економічними санкціями, як якщо б це була терористична організація».
Це не перший випадок нападу США на МКС. Під час свого попереднього терміну Трамп запровадив санкції проти тодішнього прокурора МКС Фату Бенсуда за її розслідування дій американських військових і розвідки в Афганістані.
Складне становище МКС
Річна зустріч у Гаазі відбувається на тлі серйозних викликів для суду. Учасники обговорюють вибори до комітетів і затвердження бюджету, але також стикаються з низкою гострих питань, включаючи обмежену ефективність суду.
Міжнародний кримінальний суд, заснований у 2002 році, має мандат розслідувати злочини проти людяності, геноцид, воєнні злочини та злочини агресії, коли національні системи правосуддя неспроможні це зробити. Однак на сьогодні суд не має власних правоохоронних органів і залежить від держав-членів для виконання ордерів на арешт.
Нещодавні ордери на арешт Нетаньягу та ексміністра оборони Ізраїлю Йоава Галланта викликали змішані реакції. Деякі країни, такі як Франція, заявили, що поважатимуть свої міжнародні зобов’язання, але висловили сумніви щодо юридичних імунітетів ізраїльських лідерів. Інші, як Угорщина, прямо заявили про підтримку Ізраїлю замість суду.
Внутрішні проблеми
Ситуація ускладнюється й через звинувачення проти головного прокурора Хана. У жовтні стало відомо про скарги на його неналежну поведінку, включаючи спроби примусу співробітниці до інтимних стосунків. Незалежна перевірка завершилася без формального обвинувачення, оскільки жертва відмовилася подавати офіційну скаргу. Однак Асамблея держав-учасниць оголосила про намір провести зовнішнє розслідування.
Нові розслідування
Незважаючи на критику, Карім Хан заявив, що його офіс продовжує працювати над важливими справами. Нещодавно він подав запит на ордер на арешт голови військового уряду М’янми за злочини проти народу рохінджа. У майбутніх планах також розслідування злочинів у Афганістані та Судані.
Проте суд стикається з проблемою виконання ордерів. Наприклад, Путіна не було арештовано під час візиту до Монголії, члена МКС. Суданський лідер Омар аль-Башир, якого обвинувачують у злочинах у Дарфурі, залишається на свободі, попри багаторічні ордери на арешт.
Міжнародний кримінальний суд опинився у вирі зовнішнього тиску та внутрішніх викликів, які підривають його авторитет і здатність виконувати свій мандат. Гостра критика з боку великих держав, як-от Росії та США, ставить під сумнів спроможність суду забезпечити справедливість у глобальному масштабі.
Однак суд продовжує роботу, закликаючи держави-члени підтримувати його мандат і зміцнювати міжнародне право. Питання, чи зможе МКС вистояти перед цими викликами, залишається відкритим.
