Керівництво військової хунти в Нігері, яка здійснила переворот в країні наприкінці липня, заявило про намір притягнути до відповідальності поваленого президента Мохаммеда Базума.
Про це в ефірі національного телебачення Нігеру заявив полковник Амаду Абдраман, представник сформованої путчистами Національної ради захисту вітчизни.
Про це повідомляє DW.
За словами представника хунти, слідству вдалося зібрати достатньо доказів, щоб притягнути Базума і "його місцевих та іноземних спільників" до відповідальності "перед компетентними національними та міжнародними органами за державну зраду і підрив внутрішньої і зовнішньої безпеки Нігеру".
У тій же заяві Абдраман сказав, що хунта засуджує санкції, накладені на Нігер Економічним співтовариством західноафриканських держав (ЕКОВАС) після перевороту, назвавши їх "незаконними, нелюдськими і принизливими".
Голова посередницької делегації: хунта готова до переговорів
Глава Національної ради захисту вітчизни Абдуррахман Чіяні готовий розглянути дипломатичне вирішення протистояння між нігерійською військовою хунтою і блоком ЕКОВАС, заявив глава делегації мусульманських релігійних лідерів шейх Бала Лау з Нігерії, який виступає посередником між путчистами і ЕКОВАС. 12 серпня делегація відвідала Ніамей, столицю Нігеру, де зустрілася з представниками режиму.
За словами Лау, Чіані заявив, що "переворот був здійснений з добрими намірами" і що змовники діяли "з метою запобігти безпосередній загрозі, яка могла б вплинути як на Нігер, так і на Нігерію". Лідер хунти назвав "абсурдним" те, що ЕКОВАС не прислухався до їхньої позиції.
При цьому раніше путчисти відмовили делегації ЕКОВАС у відвідуванні Нігеру. Представники хунти заявили, що не можуть гарантувати безпеку переговірників.
Повстанці пообіцяли вбити президента у разі спроби їхнього повалення
На початку серпня, за повідомленням інформаційного агентства AR, повстанці заявили, що вб'ють Мохаммеда Базума в разі інтервенції в країну. Це була відповідь на погрози країн-членів ЕКОВАС направити війська до Нігеру для відновлення конституційного порядку і влади демократично обраного президента.
Законодавство Нігеру дозволяє смертну кару, і вона може бути застосована, серед іншого, за статтями, що передбачають замах на державну безпеку країни - ці звинувачення також можуть бути висунуті проти Базума. Останній відомий випадок застосування смертної кари як судового покарання в Нігері датується 1976 роком. За даними Всесвітньої коаліції проти смертної кари, в країні під вартою перебувають щонайменше 11 осіб, засуджених до цієї міри покарання.
