Лідери Франції, Німеччини, Великої Британії та Польщі наприкінці минулого тижня в Києві домовилися: якщо Росія не погодиться на безумовне 30-денне припинення вогню, Європейська Комісія підготує новий пакет «масивних» санкцій проти енергетики та фінансового сектору Кремля. Після відеодзвінка з Президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн міністр цифрової трансформації Франції Жан-Ноель Барро заявив у Нормандії, що додаткові обмеження вже формулюють у Брюсселі.
ЄС зараз узгоджує сімнадцятий пакет санкцій, який планують затвердити до зустрічі міністрів закордонних справ 20 травня. Водночас Барро підтвердив: «Ми також почали працювати над більш потужними обмеженнями, щоб змусити Путіна перейти до логіки миру». Ці «суперсанкції» передбачатимуть таргетинг на доходи Росії від продажу нафти, газу та фінансові потоки, пов’язані з Центральним банком і провідними комерційними банками.
За словами міністра, підготовка «найважчих» заходів відбувається в координації з США: американські сенатори вже розробляють законопроєкт із введенням 500-відсоткових тарифів на імпорт російської нафти через треті країни. «Ми підтримуємо ідею координованого тиску: санкції в разі відмови Кремля, а не розмови в умовах бомбардувань», — наголосив Барро.
У суботу лідери чотирьох країн відвідали Київ, щоб продемонструвати солідарність із Україною. Разом із ними за столом сидів і Володимир Зеленський, який вкотре підкреслив свій принцип: «Перемир’я передусім, потім — переговори». За його словами, без 30-денного режиму тиші неможливо гарантувати безпеку мирних громадян і створити умови для обговорення умов майбутнього миру.
Того ж дня до розмови долучився Дональд Трамп, який під час свого туру Перським заливом запропонував сам прилетіти в Стамбул, якщо переговори Зеленського та Путіна відбудуться в Туреччині. У Білому домі розглядають варіант направлення туди посланців Стівена Віткоффа й Кіта Келлога, аби закласти технічні деталі домовленостей про припинення вогню.
Попри обіцянки Путіна провести прямі переговори без передумов, офіційного підтвердження щодо участі російського президента або його представника досі немає. Прессекретар Дмитро Пєсков зазначив: «Як тільки рішення буде ухвалене, ми про нього повідомимо». Ця невизначеність лише посилює тиск на Кремль: якщо до четверга, 15 травня, не знайдеться чіткої відповіді, ЄК обіцяє активувати «план Б» — жорсткіший санкційний режим без додаткових попереджень.
У Брюсселі та Вашингтоні наголошують, що економічний тиск має йти рука об руку з політичним: лише гарантії реального припинення вогню дадуть змогу перейти до обговорення дуже складних питань безпеки, відновлення контрольованих територій та виведення російських військ. Для цього ЄК уже проводить консультації з урядами країн-членів, Великої сімки та ключовими фінансовими структурами, аби узгодити юридичні та технічні аспекти майбутніх обмежень.
Координатор санкційної політики Єврокомісії готує детальний аналіз впливу нових обмежень на російський бюджет і потенційні шляхи обходу заходів. Планується, що енергетичні санкції охоплять заборону на імпорт складних технологій для видобутку нафти та газу, а фінансові — блокування рахунків основних держбанків і запровадження обмежень на обмін валют.
Уже зараз окремі великі європейські компанії готуються до перебудови контрактів із російськими партнерами: зокрема, видобувні концерни пересвідчуються в готовності шукати альтернативні джерела сировини, а фінансові групи працюють над диверсифікацією ризиків. Це свідчить, що ЄС налаштований серйозно: готується не тільки до формальних рішень, а й до практичної реалізації нових обмежень у разі подальшої агресії Росії проти України.
Отже, після зустрічі лідерів у Києві та телефонної конференції з Дональдом Трампом у ЄС активізувалися приготування до чергового раунду «великих санкцій». Головною умовою для відтермінування жорсткого пакету лишається безумовне перемир’я на 30 днів, що стане лакмусовим папірцем готовності Кремля до істинного миру. Якщо Росія не здійснить цей крок — Єврокомісія діятиме швидко і скоординовано, аби нанести по агресору максимальний економічний удар.
