Європа змінює курс на самодостатність в обороні
Оголошена ініціатива є відповіддю на зростаючу загрозу з боку Росії та побоювання щодо зовнішньополітичного курсу президента США Дональда Трампа. У Брюсселі занепокоєні, що Трамп може різко скоротити підтримку України та відмовитися від традиційних безпекових гарантій для Європи, що робить нагальним питання посилення власних військових спроможностей.
"Ми повинні забезпечити більш цілеспрямовані та ефективні витрати на оборону через спеціальний європейський інструмент", – заявила фон дер Ляєн.
Основний акцент буде зроблений на фінансуванні:
- Інтегрованої протиповітряної оборони Європи,
- Ракет великої дальності,
- Систем глибокого та точного ураження,
- Безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та військового застосування штучного інтелекту,
- Виробництва боєприпасів у великих обсягах.
Як ЄС шукатиме гроші на оборонні ініціативи?
Одна з головних проблем – фінансування. Відкритим залишається питання, чи фінансуватиметься новий інструмент за рахунок спільного боргу ЄС, що викликає спротив країн Північної Європи, або ж через переорієнтацію коштів з інших фондів. Також можливий варіант прямого внеску країн-членів.
Європейські лідери зберуться 2 березня в Лондоні та 6 березня в Брюсселі для обговорення спільних оборонних планів і пошуку шляхів фінансування нових ініціатив.
Лібералізація бюджетних правил для армії
Фон дер Ляєн також запропонувала послабити жорсткі бюджетні обмеження ЄС, які регулюють рівень дефіциту та державного боргу, щоб дати країнам більше свободи у витратах на оборону.
Вона планує активувати "надзвичайне положення", яке дозволить державам ЄС не враховувати військові витрати в рамках бюджетних лімітів. Цей механізм може бути застосований лише за "виняткових обставин, які суттєво впливають на державні фінанси".
Проте Німеччина пропонує обмежити таке послаблення лише для країн, які вже витрачають на оборону понад 2% ВВП. Це викликає невдоволення Італії та Іспанії, які поки що не досягли цього рівня.
Пріоритети країн ЄС
Різні країни-члени вже пропонують свої оборонні пріоритети:
- Франція фокусується на аерокосмічній обороні, військовому штучному інтелекті та ракетних системах.
- Нідерланди роблять акцент на морській безпеці та розвідці.
- Польща та країни Балтії наполягають на збільшенні виробництва боєприпасів та зміцненні східного флангу НАТО.
Висновок
Європа, яка десятиліттями покладалася на США у сфері безпеки, тепер змушена діяти самостійно. Війна в Україні та невизначеність щодо підтримки Вашингтона стимулюють Брюссель до кардинальних рішень: нових механізмів фінансування армії, послаблення бюджетних обмежень та спільних інвестицій у військові технології.
Чи стане цей процес початком формування «Європейського оборонного союзу» – питання майбутнього. Але очевидно, що ЄС більше не може дозволити собі залишатися військово залежним від США.
