Європейський Союз тимчасово призупинив обговорення пропозиції про зниження верхньої межі ціни на російську нафту з 60 до 45 доларів за барель. Причиною стала нова хвиля геополітичної нестабільності, спричинена загостренням конфлікту між Ізраїлем та Іраном. За інформацією, яку наводить видання POLITICO з посиланням на європейських дипломатів, різке зростання ризиків на енергетичних ринках унеможливлює впровадження нових санкцій, які можуть дестабілізувати ситуацію ще більше.
Спочатку ініціатива про зниження цінової стелі надходила від України та була включена до 18-го пакету санкцій ЄС, оприлюдненого раніше цього місяця. Пропозиція передбачала скорочення граничної ціни на нафту з Росії до 45 доларів за барель — крок, який мав би суттєво обмежити нафтові прибутки Кремля, що фінансують війну проти України. Проте наразі її реалізацію відкладено на невизначений термін.
«Ідея зниження стелі цін навряд чи отримає підтримку, враховуючи міжнародну ситуацію на Близькому Сході та нестабільність ринку», — пояснив один з європейських дипломатів, який побажав залишитися анонімним. За його словами, на саміті G7 у Канаді всі країни-учасниці дійшли висновку, що зараз не час ухвалювати подібне рішення, оскільки ціни на нафту почали стрімко зростати після початку військового обміну ударами між Ізраїлем та Іраном.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час саміту визнала, що попередні санкційні обмеження мали обмежений ефект, проте зазначила, що існуюча стеля все ж виконує стримувальну функцію. «Останніми днями ціни на нафту зросли, тож чинна стеля має сенс і не викликає потреби негайно її переглядати», — сказала вона.
Скорочення ціни до 45 доларів могло б означати втрати для Росії на мільярди доларів, суттєво скоротивши її дохідну частину бюджету, яка використовується, зокрема, на фінансування збройної агресії в Україні. Але, за словами експертів, такий крок не буде ефективним без підтримки США.
«Зниження стелі без участі Сполучених Штатів буде малоефективним. Механізм стелі цін створений як картель покупців, тому участь США критично важлива», — заявила Марія Шагіна, експертка з санкцій в Міжнародному інституті стратегічних досліджень. Вона також зазначила, що нині близько 90% російської нафти транспортується з порушенням встановленої межі, тому основна проблема — це не лише рівень ціни, а слабке застосування санкцій на практиці.
Ціни на нафту вже кілька днів демонструють значну волатильність після взаємних атак Ізраїлю та Ірану, що загрожує подальшою ескалацією на Близькому Сході. Це створює додатковий ризик для глобального енергетичного ринку. Тому європейські країни вирішили зосередитися на стабілізації ситуації й поки що утриматися від дій, які можуть підірвати постачання енергоносіїв.
На тлі відмови від нової стелі цін міністри закордонних справ ЄС зустрічаються в Женеві з представниками Ірану, намагаючись знизити напруження. Водночас США не виключають нанесення удару по іранських ядерних об’єктах у разі подальшої ескалації, що лише додає невизначеності на ринку.
Незважаючи на це, Україна та частина країн Східної Європи продовжують наполягати на необхідності посилення енергетичних санкцій проти Росії, вказуючи на те, що високі доходи від нафти й газу дозволяють Москві продовжувати агресію. Очікується, що питання повернеться на порядок денний після стабілізації ситуації на Близькому Сході.
