Європейський Союз рішуче відреагував на зростаючу кількість ударів з боку Російської Федерації по цивільних суднах, які перевозять українське зерно у Чорному морі. Такі дії Москви викликали обурення в ЄС, що закликав міжнародну спільноту тиснути на Росію для припинення цих незаконних дій. Офіційну заяву зачитав речник ЄС Петер Стано під час щоденного брифінгу в Брюсселі, акцентуючи на тому, що агресія Росії має серйозні наслідки для глобальної продовольчої безпеки.
Посилення агресії Росії
У своїй заяві Стано наголосив на тому, що в останні дні Росія значно посилила атаки на цивільні кораблі в Чорному морі, які транспортують українське зерно. Важливо відзначити, що ці судна не лише перевозять важливі продовольчі товари, але й належать до різних держав, багато з яких Росія раніше називала "дружніми".
9 жовтня російські балістичні ракети вразили два кораблі: один під прапором Панами, інший — з Палау. Ці удари стали лише частиною серії нападів на цивільні судна. Кількома днями раніше було атаковане судно з Сент-Кітс і Невіс, а минулого місяця Росія завдала удару по кораблю, що транспортував зерно до Єгипту. В одному з попередніх інцидентів постраждало турецьке судно.
"Усі ці країни Путін називає своїми союзниками чи дружніми", – звернув увагу Стано. Цей факт, за його словами, лише підкреслює подвійні стандарти політики Кремля.
Використання продовольства як зброї
ЄС наголосив, що Росія не тільки обстрілює судна з зерном, але й продовжує систематично знищувати українську портову інфраструктуру, зерносховища та склади. Щоденні атаки з боку Росії мають на меті створення хаосу у сфері продовольства, яке використовують як інструмент тиску на світову спільноту.
Це не нова тактика для Кремля, оскільки раніше Росія вже використовувала енергетичні ресурси для шантажу, а тепер переключилася на продукти харчування. За словами Стано, ці дії Росії загрожують мільйонам людей у всьому світі, зокрема в Африці та Азії. Українське зерно є важливим джерелом харчування для багатьох країн, які відчувають нестачу продовольства, і атаки на судна з зерном ставлять під загрозу життя цих людей.
"Росія продовжує використовувати їжу як зброю, що наражає на ризик мільйони людей не лише в Україні та Європі, а й у всьому світі, зокрема вразливі верстви населення в Азії та Африці", – наголосив Стано.
Меседж для прихильників "миру з Путіним"
Речник ЄС зробив окремий акцент на тому, що ці агресивні дії Росії є відповіддю на заклики деяких країн до переговорів з Кремлем та досягнення миру з Путіним. За словами Стано, нинішні удари по цивільних об'єктах демонструють, що Росія не готова до миру і продовжує діяти агресивно, порушуючи всі міжнародні норми.
"Це путінська відповідь тим, хто каже, що мир з Путіним можливий", – заявив він.
Таким чином, Європейський Союз закликає всі країни світу засудити ці атаки як пряме порушення свободи навігації та загрозу для глобальної продовольчої безпеки. Важливо, щоб міжнародна спільнота продовжувала тиск на Росію з вимогою припинити ці варварські дії.
Заклик до міжнародної спільноти
На завершення своєї заяви Петер Стано підкреслив важливість міжнародної координації у боротьбі з російською агресією. Він закликав усі країни світу тиснути на Москву для негайного припинення атак і забезпечення безпеки судноплавства в Чорному морі. За його словами, ці напади є явним порушенням міжнародного права, і реакція світу має бути рішучою та негайною.
"Ми закликаємо всі країни звернутися до Росії і тиснути на неї з метою негайно припинити ці атаки та її незаконну агресію проти України", – зазначив він.
Атаки на цивільні судна є частиною ширшої стратегії Кремля з посилення напруги у регіоні та глобальної дестабілізації. Увечері 9 жовтня російська армія знову завдала ракетного удару по портовій інфраструктурі Одеської області, в результаті якого постраждало судно під прапором Панами. Спочатку повідомлялося про шість загиблих, пізніше кількість жертв зросла до семи.
Ці події ще раз підкреслюють серйозність ситуації, що склалася в регіоні, і потребу міжнародної спільноти рішуче реагувати на дії Кремля, аби зупинити подальші злочини проти людства та зберегти глобальну продовольчу безпеку.
