У другій половині квітня група єврейських демократів у Сенаті США різко відреагувала на останні ініціативи адміністрації Дональда Трампа щодо університетів. Під приводом боротьби з антисемітизмом у вишах Білий дім розпочав масштабний пресинг, зокрема анонсував припинення багатомільярдного фінансування для Гарвардського університету. У відкритому листі вони назвали такі кроки «широкомасштабними й позаконними атаками» на освіту та академічну спільноту.
Після хвилі антисемітських інцидентів на американських кампусах, пов’язаних із загостренням ізраїльсько-палестинського конфлікту, адміністрація Трампа створила урядову «робочу групу» з протидії антисемітизму. Однак останні дії цієї групи викликали критику навіть серед прихильників жорсткої позиції проти дискримінації.
- Замороження грантів. Гарвард отримує понад 2 млрд дол. щороку на дослідження — від медицини до інженерії. Адміністрація оголосила про розслідування університету за нібито дискримінацію єврейських студентів.
- Погроза позбавлення статусу 501(c)(3). Міністерство юстиції розглядало питання про скасування податкових пільг для Гарварду та інших навчальних закладів.
- Широкий пресинг. Аналогічні листи із запитами про переатестацію надсилалися десяткам вишів, включно з приватними й державними університетами в різних штатах.
Критики адміністрації переконані, що під соусом боротьби з антисемітизмом відбувається політична розправа із критиками Трампа та закладення нових інструментів контролю над академічними інституціями.
У відкритому зверненні до президента від 24 квітня підписалися п’ять сенаторів-демократів:
- Чак Шумер (Chuck Schumer), лідер меншості в Сенаті від Нью-Йорка;
- Річард Блюменталь (Richard Blumenthal) з Коннектикуту;
- Джекі Розен (Jacky Rosen) з Невади;
- Адам Шифф (Adam Schiff) з Каліфорнії;
- Браян Шатц (Brian Schatz) з Гаваїв.
У листі вони висловили стурбованість, що:
“… ваші «широкі та позаконні» атаки на університети під виглядом боротьби з антисемітизмом використовуються як передвиборча зброя проти тих, хто не поділяє ваших поглядів.”
Демократи зажадали відповісти на вісім ключових питань до 30 квітня:
- Критерії відбору інституцій, до яких застосовано санкції?
- Які конкретні інциденти антисемітизму стали підставою для розслідування Гарварду?
- Які дії щодо інших університетів плануються невдовзі?
- Чи оцінювали наслідки згортання фінансування для наукових програм (наприклад, медичних досліджень)?
- На яких юридичних підставах запроваджуються обмеження в обхід Конгресу?
- Чи використовуються імміграційні інструменти проти студентів за участь у протестах, які адміністрація вважає антисемітськими?
- Чи передбачені консультації з керівництвом університетів перед застосуванням санкцій?
- Які гарантії безпеки для єврейських студентів** у середньостроковій перспективі?
Кожен із підписантів вже самостійно звертався до керівництва вишів після терактів 7 жовтня 2023 року, вимагаючи жорсткішої реакції на антис емітські прояви:
- Чак Шумер виступив із промовою в Сенаті, де застерігав про підсвідомі симпатії до антисемітизму під маскою «соціальної справедливості».
- Адам Шифф неодноразово публічно наголошував на необхідності «нульової толерантності» до цькування євреїв на кампусах.
Попри це, дії адміністрації, на їхню думку, створюють зворотний ефект — посилюють напруженість та підривають довіру єврейських студентів до університетів як безпечного середовища.
У відповідь на політику Білого дому понад 220 президентів і деканів коледжів і університетів США випустили спільну заяву, у якій засудили спроби обмежити автономію вищої освіти. Вони назвали такі кроки «неприйнятними й контрпродуктивними» та закликали адміністрацію переглянути підхід.
Окремо триває судова суперечка: Гарвард подав позов до федерального суду, вимагаючи скасувати рішення про замороження понад 2 млрд дол. грантів та зберегти свій податковий статус.
Якщо адміністрація Трампа проігнорує лист єврейських демократів, вона ризикує:
- Втратити підтримку впливових освітян і демократів у Конгресі.
- Поглибити розкол між єврейською громадою та владою, що може спровокувати новий спалах протестів.
- Послабити міжнародний імідж США як захисника академічних свобод і прав людини.
Натомість різка відповідь Капітолію може змусити Білий дім надати офіційні роз’яснення або відкликати окремі директиви, аби зберегти критично важливу підтримку серед поміркованих виборців.
Лист єврейських демократів до президента Трампа став потужним сигналом: у США готові захищати університети від політичного тиску, навіть коли йдеться про справжню загрозу антисемітизму. Питання, що поставили Чак Шумер та його колеги, торкаються не лише Гарварду чи конкретних інцидентів — йдеться про баланс між безпекою студентів і збереженням автономії академічних інституцій.
Чи отримає Сенат вичерпні відповіді до заявленого дедлайну — покаже час. Але вже зараз ясно, що демократи з ідентичністю як євреїв приборкуватися не збираються й відстоюватимуть свій голос у боротьбі за верховенство закону та свободу думки на території найбільш впливових американських університетів.
