Європейська комісія запропонує зробити Україну повноправним членом схеми підтримки оборонної промисловості ЄС, що допоможе використовувати досвід Києва і наблизить його до членства в ЄС.
Джерело: проєкт пропозицій Європейської комісії, з яким ознайомився Euractiv, пише "Дейком".
Деталі: Однією з трьох цілей пропозиції до Європейської програми оборонних інвестицій (EDIP) є крок, що "сприятиме відновленню, реконструкції та модернізації української оборонної технологічної та промислової бази та прогресивній інтеграції до Європи, тим самим сприяючи взаємній стабільності, безпеці, миру, процвітанню та стійкості".
Для цього Україні має бути дозволено стати повноправним членом будь-якого консорціуму для спільних закупівель військової техніки з іншими країнами-членами ЄС, мати доступ до фондів ЄС і звільнення від сплати ПДВ у разі спільного володіння, йдеться у проєкті тексту.
Регламент EDIP буде представлений Європейською комісією у вівторок, 5 березня, разом із загальною політичною оборонною стратегією ЄС.
Таким чином, Україні буде відведено особливе місце в програмі, яка покликана підтримати спільні європейські закупівлі зброї та зміцнити військово-промисловий комплекс Євросоюзу, що користується коштами ЄС.
Попередні оборонно-промислові програми, ухвалені в ЄС, ніколи не розглядали жодну третю країну як повноправного учасника схем, крім Норвегії.
Приєднання України до EDIP стало б важливим кроком у формуванні оборонно-промислового комплексу Європи з огляду на досвід Києва у використанні оборонної техніки протягом двох років та процес вступу до Європейського Союзу.
Оскільки Україна потребує великої кількості оборонної продукції, особливо боєприпасів і безпілотників, Київ працює з компаніями країн-членів ЄС над створенням спільних підприємств, прямими закупівлями в промисловості ЄС і розвитком великих виробничих потужностей з виробництва безпілотників. Два роки війни також дали українській армії досвід у випробуванні та використанні сучасної зброї.
Згідно з проєктом регламенту, "сприяння відновленню, реконструкції та модернізації української оборонної технологічної та промислової бази" є способом "підтримки обороноздатності Союзу та його держав-членів".
За межами ЄС промисловість Євросоюзу стикається з проблемами прискорення виробництва в очікуванні контрактів після десятиліть недостатнього інвестування після холодної війни.
"Зіткнувшись із конфліктом високої інтенсивності, українська оборонна і технологічна, промислова база була змушена перейти на модель військової економіки", - йдеться у проєкті оборонної стратегії, і тому "стане одним із найкращих рушіїв економічного відновлення країни після закінчення війни та випробувальним полігоном оборонної промислової готовності".
Співпраця української промисловості з європейською є ключовим аспектом "безпекових зобов'язань", які дипломатична служба ЄС обговорювала з Україною.
"Україна є і буде все більш важливим партнером ЄС в оборонно-промисловому секторі, особливо з огляду на процес її повного вступу", - йдеться в неопублікованому тексті оборонної стратегії.
Проєкт документа також передбачає окремий бюджет для українського оборонно-промислового комплексу.
У документі не вказано загального фінансового пакета, хоча, за словами представника Єврокомісії, він має становити щонайменше 1,5 млрд євро.
Однак, як зазначено в проекті, Україна повинна буде дотримуватися кількох правил, згідно з планом. У ньому перераховані "попередні умови" щодо верховенства права, які нагадують ті, яких вона повинна дотримуватися на шляху до вступу в ЄС.
Україна повинна "продовжувати підтримувати і поважати ефективні демократичні механізми, включно з багатопартійною парламентською системою і верховенством права, а також гарантувати дотримання прав людини, зокрема прав осіб, які належать до меншин, тим самим сприяючи взаємній стабільності, безпеці, миру і процвітанню".
Європейська комісія також розгляне можливість оцінки "контексту безпеки" для оцінки своєї подальшої підтримки.
Інтеграція української промисловості до оборонної програми ЄС, імовірно, викличе запитання з боку скептиків розширення, які можуть виступити проти надання країні-кандидату на вступ до ЄС ще однієї переваги на єдиному ринку, а також вигоди від субсидування чутливих національних галузей, коли процес набуття нею членства та війна будуть тривалими.
