Попри гучні заяви Дональда Трампа про підтримку України, європейські союзники залишаються вкрай обережними. Їхнє головне побоювання — стратегічна непослідовність США та можливе скорочення присутності американських військ на континенті.
Минулого тижня Пентагон несподівано призупинив постачання систем протиповітряної оборони та інших критично важливих озброєнь Києву. Цей крок викликав паніку у дипломатичних колах, адже жодного пояснення з боку США партнери так і не отримали.
Європейські столиці, зокрема Берлін, Варшава та Рим, сьогодні перебувають у стані тривожного очікування. Їм важко будувати довгострокову стратегію щодо підтримки України, коли з Вашингтона надходять суперечливі сигнали. Президент Трамп публічно висловив роздратування поведінкою Володимира Путіна, назвавши його обіцянки «нісенітницею». Але це не переконало союзників у стабільності нової політики США.
Найбільше розчарування викликає відсутність належної комунікації. Український міністр оборони Руслан Умєров з початку липня не може зв'язатися з американським міністром оборони Пітом Гегсетом, аби прояснити ситуацію з постачанням озброєнь. Тим часом Європа намагається зрозуміти, хто реально формує політику США: Білий дім, Пентагон чи радники президента.
Занепокоєння зростає ще й через триваючий огляд присутності американських військ у Європі. Його координує Елбридж Колбі — відомий прихильник переорієнтації США на Індо-Тихоокеанський регіон. Дипломати очікують, що цей перегляд завершиться скороченням контингенту США в Німеччині, Польщі, Італії та Великій Британії. Проте жодна з країн не отримала жодної інформації про майбутні кроки Вашингтона.
Додатковий тиск створює й позиція самого Трампа. На засіданні Кабінету міністрів він публічно висловив обурення витратами на розміщення американських військових у Німеччині та Південній Кореї, вважаючи це економічно невигідним для США. Ці слова лише посилили побоювання, що наступним кроком може стати часткове або повне виведення військ.
У Сенаті вже пропонують законодавчі обмеження щодо подібних рішень. Сенаторка-демократка Джин Шагін ініціювала поправки до оборонного бюджету, які мають запобігти радикальним скороченням американської військової присутності в Європі без належного узгодження з Конгресом.
Ще одна серйозна проблема — непередбачуваність міністра оборони США. Піт Гегсет неодноразово дратував союзників неконтрольованими висловлюваннями. Його перша поїздка до Європи в лютому завершилася скандалом, коли він запропонував Україні погодитися на припинення вогню з Росією на неприйнятних умовах. Після цього Білий дім обмежив його публічну активність, і з того часу він майже не з'являється на міжнародній арені.
Таким чином, європейські лідери опинилися в ситуації, коли вони одночасно чують схвальні заяви від Трампа про збільшення допомоги Україні й бачать саботаж на рівні Пентагону. Після саміту НАТО у червні здавалося, що курс Вашингтона визначено: підтримка Альянсу, посилення оборони, згуртованість. Але на практиці ці сигнали втратили силу вже за кілька тижнів.
Більше того, окремі чиновники в Брюсселі вже прямо говорять про «хаос» у стратегії США щодо України. Відсутність узгодженості між Білим домом і Пентагоном, низький рівень інформування союзників і політична втома від війни — усе це змушує Європу готуватися до найгірших сценаріїв.
На тлі всього цього надзвичайно важливим залишається питання постачання американських систем Patriot, які критично необхідні для захисту Києва та інших міст від безпрецедентних атак російських дронів і ракет. У червні та липні Росія застосувала понад 700 дронів за одну ніч — це рекорд війни. Без нових партій озброєнь українське ППО не зможе протистояти такому масштабу.
Однак, попри скепсис, більшість дипломатів у Європі все ж сподіваються, що поставки буде відновлено. Інакше — це не лише удар по Україні, а й стратегічна поразка всього Заходу. У разі втрати довіри до США як стабільного партнера європейцям доведеться терміново переглядати всю архітектуру безпеки континенту.
На цьому фоні важливо, щоб Євросоюз і НАТО не лише посилювали власні оборонні спроможності, але й вимагали більшої прозорості від адміністрації Трампа. Без чіткого розуміння американської позиції неможливо забезпечити єдність у відповіді на російську агресію.
