Заморожені мільярди та виклик для ЄС
Європа опинилася перед складним вибором: чи конфісковувати приблизно 300 мільярдів доларів активів російського Центробанку, заморожених після вторгнення РФ в Україну, чи зберігати правову обережність. Головним фактором, що посилює тиск на європейські столиці, є різка зміна політики США, де президент Дональд Трамп натякає на згортання підтримки України та можливі переговори з Володимиром Путіним.
Питання використання цих коштів стоїть особливо гостро, оскільки ЄС шукає додаткові джерела фінансування для підтримки України, яка залежить від західної допомоги для продовження спротиву.
Хоча використання заморожених активів виглядає привабливою можливістю, юридичні та фінансові ризики залишаються серйозними. Європейські лідери побоюються, що такі дії можуть підірвати довіру до євро як резервної валюти та змусити інші країни шукати альтернативні місця для зберігання своїх активів.
Юридична пастка: історичні паралелі
Спроби конфіскації іноземних державних активів мають довгу і суперечливу історію. Наприклад, ще у 1918 році Радянський Союз конфіскував золотий запас Румунії, що залишався в Москві. Прецеденти були й у XX столітті, коли в ході воєн та санкцій активи певних держав ставали об’єктами замороження або експропріації.
Однак у сучасній Європі, що базує свою політику на верховенстві права, такий крок несе репутаційні ризики. Президент Європейського центрального банку (ЄЦБ) Крістін Лагард застерігає від порушення міжнародного права.
“Це рішення ухвалюватимуть не в ЄЦБ, але його правова обґрунтованість матиме значення для інших інвесторів”, – наголосила вона минулого тижня.
Проте остаточне рішення належить Берліну, Парижу та Брюсселю, а не ЄЦБ.
Дилема євро: як уникнути кризи довіри
Одним із головних ризиків конфіскації російських активів є те, що це може підірвати довіру до євро як резервної валюти.
Від початку 2010-х років частка євро у світових валютних резервах скоротилася з 25,8% до 20%. Для порівняння, частка долара теж дещо зменшилася, але він все ще становить 58,4% світових резервів.
Колишній президент ЄЦБ Маріо Драгі неодноразово наголошував, що для зміцнення євро необхідні:
- Банківський союз між країнами єврозони
- Об’єднаний ринок капіталу
- Єдиний “безпечний” борговий актив для всіх країн єврозони
Жоден із цих пунктів ще не реалізований у повному обсязі, що робить євро менш привабливим для глобальних резервів.
"Якщо ми припускаємо, що амбіції євро як резервної валюти є політичними, то його слабкі місця – це відсутність спільного фінансового ринку та єдиного боргового інструменту", – зазначає економіст Ганс Гееромс.
Отже, якщо ЄС ризикне конфіскувати російські активи, це може зашкодити інвестиційній привабливості єврозони, оскільки інші країни почнуть уникати зберігання своїх резервів у європейських банках.
Політичний тиск зростає
Попри всі юридичні та фінансові ризики, політичний тиск у Європі на користь конфіскації активів зростає.
На нещодавньому саміті з питань оборони Німеччина, Франція та Бельгія вкотре висловили опір ідеї повної конфіскації. Особливо обережно діє Бельгія, де розташований депозитарій Euroclear, який зберігає значну частину російських активів.
Однак, як зазначає експерт із суверенного боргу Міту Гулаті, позиції європейських урядів починають змінюватися після того, як стало зрозуміло, що Трамп готовий припинити підтримку України.
"Ті самі люди, які шість місяців тому говорили “ми цього не зробимо”, тепер дзвонять і кажуть “ми зацікавлені”", – заявив Гулаті.
Один із центральних банкірів єврозони підтвердив, що політичний тиск посилюється:
"Позиція ЄЦБ залишиться незмінною. Але це не означає, що політики її послухають. Рахунок за допомогу Україні зріс, а ці гроші виглядають надзвичайно привабливо."
Чи ризикне Європа?
Конфіскація активів Росії – це подвійний ризик:
- Юридичний – можливі позови та втрати репутації Європи як безпечного фінансового хабу.
- Економічний – підрив довіри до євро та відтік інвестицій.
Але є й аргументи на користь вилучення активів:
- Фінансування України без додаткового навантаження на бюджети країн ЄС.
- Політичний сигнал Кремлю, що Захід не збирається відступати.
- Попередження іншим автократіям, що подібні дії матимуть серйозні наслідки.
Поки що Європа вагається, але якщо США дійсно скоротять підтримку України, рішення може ухвалюватися не на основі фінансової обережності, а з огляду на глобальну геополітичну реальність.
Чи зважаться європейські лідери на цей крок? Відповідь може з’явитися вже в найближчі місяці.
