Провал європейської єдності: між страхом і нерішучістю
Надзвичайний саміт у Брюсселі, скликаний президентом Франції Еммануелем Макроном, мав стати моментом єдності Європи, але перетворився на демонстрацію розбіжностей. Поштовхом до зустрічі стало шокуюче оголошення адміністрації Дональда Трампа: США починають переговори з Росією щодо припинення війни в Україні без участі ЄС та самої України. Це спричинило обурення та тривогу серед європейських лідерів, однак, як з’ясувалося, швидкої та єдиної відповіді вони дати не змогли.
Після 3,5-годинних переговорів у Єлисейському палаці не було досягнуто жодних конкретних рішень. Польський прем’єр Дональд Туск резюмував: «Ми усвідомлюємо, що такі зустрічі не завжди завершуються рішеннями».
Миротворці для України: розкол у ЄС
Центральною темою стала пропозиція направити миротворчі сили в Україну у разі досягнення угоди про припинення війни. Цю ідею активно підтримали Франція та Велика Британія. Прем’єр Британії Кір Стармер наголосив, що місія можлива лише за умови участі США, які мають стати гарантом безпеки після укладання миру.
Однак ця ініціатива розколола союзників. Польща категорично відмовилася від відправлення своїх військових. Прем’єр Туск пояснив: «Польща не має додаткових ресурсів для цього. Наші сили зосереджені на кордонах з Калінінградом та Білоруссю». Анонімний високопосадовець додав: «Французи далеко, вони можуть відправити війська. Ми ж — на передовій».
Німеччина зайняла вичікувальну позицію. Канцлер Олаф Шольц назвав дискусію про миротворців «передчасною та недоречною» доти, доки тривають бойові дії. Подібну позицію висловила і прем’єрка Данії Метте Фредеріксен, наголосивши на необхідності уточнення багатьох аспектів місії.
Оборонні витрати: єдина точка дотику
Єдиним питанням, яке об’єднало європейських лідерів, стало збільшення оборонних витрат. Прем’єр Кір Стармер підкреслив, що «Європі доведеться зробити більше — як у фінансуванні, так і у постачанні зброї Україні». Дональд Туск додав, що відносини США та ЄС у сфері оборони переходять на новий етап, де Європа повинна стати самодостатньою у сфері безпеки.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн і президент Європейської ради Антоніу Кошта виступили із спільною заявою: «Україна заслуговує на мир, досягнутий через силу та єдність союзників».
Пропозиція ЄС щодо оборонних витрат
Німецький канцлер Олаф Шольц підтримав пропозицію Єврокомісії про застосування надзвичайного механізму фінансування оборонних потреб, який дозволить виключити оборонні витрати з правил дефіциту бюджету ЄС. Таку ініціативу представила Урсула фон дер Ляєн минулого тижня на Мюнхенській конференції з безпеки.
Побоювання розколу з США
Попри невдоволення європейських лідерів через односторонні дії Вашингтона, більшість утрималася від критики США. Канцлер Шольц застеріг: «Не повинно бути поділу безпеки та відповідальності між Європою та США». Дональд Туск додав: «Європа та США мають діяти разом. Це в нашому спільному інтересі».
Експертні оцінки: майбутнє європейської безпеки
Стівен Вертгайм, старший аналітик Carnegie Endowment, вважає: «Слабка відповідь Європи демонструє глибину її залежності від США. Якщо ЄС не виробить власну стратегію, він залишиться глядачем у грі, де вирішується доля України».
Карін Лісе, експертка з міжнародної безпеки: «Французька ініціатива з миротворцями логічна, але без американської підтримки вона залишиться декларацією. Польща має рацію: безпека кордонів для неї важливіша за експедиції».
Висновок: Європа на роздоріжжі
Надзвичайний саміт у Брюсселі не став точкою об’єднання Європи, але висвітив її найболючіші дилеми: як забезпечити підтримку України, водночас захистивши власні кордони. У ситуації, коли США формують порядок денний без Європи, континент потребує власного голосу та чіткої стратегії. Попереду – складні рішення, які визначать долю не лише України, але й усієї європейської безпеки.
