У четвер, 17 квітня 2025 року, у Парижі розпочалися переговори за участі високопосадовців із Європейського Союзу та України на чолі із держсекретарем США Марко Рубіо та спеціальним посланцем президента Дональда Трампа Стівом Віткоффом. Неанонсований приїзд української делегації став для французької сторони своєрідною несподіванкою, що засвідчує нагальність проблематики: подолання глухого кута в переговорах щодо припинення вогню в трирічній війні між Росією та Україною й можливий перегляд політики Вашингтона стосовно Москви.
Проводячи зустрічі на рівні голов держав та міністрів, європейці й українці прагнули донести до американських високопосадовців: відмова Росії від останньої пропозиції Трампа щодо припинення вогню стала наслідком агресивної позиції Кремля, а не недоліків української сторони. Також вони наполягали, що збереження жорсткої санкційної політики та військова підтримка Києва є запорукою збереження єдності західного табору.
Президент Трамп, який неодноразово говорив про прагнення швидко завершити війну, публічно висловив фрустрацію як щодо Москви, так і щодо Києва. Водночас Адміністрація перейшла до більш стриманої риторики, не відкидаючи можливості визнати певні «російські аргументи» з приводу конфлікту. Незважаючи на це, українські та європейські дипломати закликали триматися жорсткішої позиції та не дозволити Кремлю диктувати умови мирного врегулювання.
Дипломатичний радник президента Франції Еммануель Бонн позує з главою Адміністрації президента України Андрієм Єрмаком, міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою, міністром оборони України Рустемом Умеровим, радником з національної безпеки Великобританії Джонатаном Пауелом і радником з національної безпеки Німеччини Єнсом Плотнером на порозі Єлисейського президентського палацу після їх зустрічі в Парижі, Франція, 17 квітня. 2025. Людовик Марін
Відповідаючи на питання преси, Рубіо заявив, що вони з Віткоффом прибули до Парижа не лише обговорити війну в Україні, а й окреслити стратегічну рамку для безпеки всього континенту. Разом із тим за ланчем у Єлисейському палаці в присутності президента Макрона американські високопосадовці зустрілися з радником з питань зовнішньої політики Франції Еммануелем Бонном та міністрами ЄС із Великої Британії й Німеччини. Попередньо вони провели двосторонні консультації з Андрієм Єрмаком, головою Офісу президента Зеленського, щоб узгодити спільний підхід до майбутніх зустрічей.
Український делегат Андрій Єрмак наголосив: «Ми працюємо над суттєвими питаннями безпеки для України та всієї Європи», а глава МЗС Андрій Сибіга перелічив пріоритети: повне припинення вогню, залучення багатонаціональної миротворчої місії, розвиток системи безпекових гарантій для Києва та посилення оборонних спроможностей країни.
Кремль натомість сприйняв ці переговори як нагоду для Віткоффа, який минулого тижня провів понад п’ять годин із президентом Путіним, поінформувати європейців про хід «попередніх переговорів», спрямованих на досягнення мирного врегулювання. Офіційні представники Москви в черговий раз звинуватили європейські столиці в надмірній увазі до військової складової, замість того щоб наполягати на мирних домовленостях.
Іранська складова
У паралельному форматі зустрічей за столом обговорювалися зусилля Вашингтона з відновлення ядерної угоди з Іраном. Раніше, у минулі вихідні, Віткофф провів у Омані перший раунд переговорів із іранським главою МЗС Аббасом Араґчі, а другу зустріч сторони запланували на суботу в Римі. Своїм поїздкам американський спецпредставник надав статус позитивних, хоча наголосив, що будь‑яка угода поки далека від укладення.
При цьому Трамп відкрито попередив: якщо нова угода не влаштує Вашингтон, він не виключає застосування військових ударів по ядерних об’єктах Тегерана. Крім того, США не поінформували європейських партнерів про переговори в Омані до того, як Трамп це оголосив публічно, що викликало певне невдоволення серед союзників.
Виклики збереження єдності
Надалі ключовим питанням для Європи залишатиметься: чи готові США зберегти єдність трансатлантичного альянсу, поєднавши дві політичні лінії — жорстку підтримку України та дипломатію з Іраном? Європейські лідери демонструють дедалі зростаючу стурбованість зрушенням Вашингтона в бік Москви, яке вони бачать ризиком для своєї безпеки та стабільності в регіоні. У свою чергу, Київ наполягає, що тільки подальше посилення санкцій і військова допомога зможуть змусити Кремль сісти за стіл переговорів з реальними намірами закінчити війну.
Переговори в Парижі стали важливим етапом у діалозі, де ЄС, Україна та США муситимуть убезпечити один одного від односторонніх рішень, які можуть похитнути баланс сил у Європі та на Близькому Сході. Від результатів цих консультацій залежатиме не лише динаміка війни на сході України, а й майбутня архітектура безпеки в ЄС, натомість Іранські домовленості покажуть, чи готові США повернутися до багатосторонніх угод, які колись були наріжним каменем світового порядку.
