У Парижі минулого тижня відбувся перший спільний раунд консультацій щодо українсько-російського мирного врегулювання з початку адміністрації Дональда Трампа. До столу переговорів сіли РФ–Укр–США–Франція–Велика Британія–Німеччина, де обговорювали шляхи завершення понад трирічної війни на сході України. За підсумками зустрічі французький міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро заявив, що європейські партнери чітко окреслили Вашингтону власні «червоні лінії», відступ від яких у жодному разі не розглядатимуть.
«Єдина мета, яка нас цікавить, — це захист французьких інтересів та європейської безпеки», — сказав Барро в інтерв’ю радіо franceinfo в понеділок ввечері. «Коли США беруть на себе роль посередника, ми мусимо дати їм чітко зрозуміти наші непохитні позиції». Сам він не уточнив, які саме пункти стали предметом безкомпромісної позиції Парижа та його союзників, але дипломатична логіка дозволяє припустити ключові сфери занепокоєння.
Контекст переговорів у Парижі
За кілька днів до парижської зустрічі американська сторона направила листа з пропозиціями щодо структури майбутньої мирної угоди. Васшингтон наполягав на тісній участі Москви в обговоренні безпекових гарантій, розміру репарацій та механізму виходу українських військ із прикордонних регіонів. Одночасно адміністрація США прагнула зберегти чинний пакет санкцій проти РФ як інструмент схиляння до поступок.
Держсекретар США Марко Рубіо (у центрі) та політичний директор Міністерства закордонних справ Німеччини Гюнтер Зауттер (праворуч) беруть участь у зустрічі щодо України та її безпеки в Парижі в четвер, 17 квітня 2025 року. Жульєн де Роза
ЄС і його провідні держави висловили стурбованість одразу за кількома напрямками:
Територіальна цілісність України
Європейці непохитно стоять на позиції невизнання жодних змін кордонів, нав’язаних силою. У Парижі лунали нагадування: будь‑які пропозиції щодо «особливого статусу» для окремих регіонів Донбасу не можуть суперечити суверенітету та конституційному ладу України.
Гуманітарні гарантії та повернення біженців
Представники Франції та Німеччини передбачили у своїх «червоних лініях» вимогу забезпечити безпечне повернення вимушених переселенців та біженців на підконтрольні Києву території. Будь‑яка пропозиція, яка не дає чіткого механізму міжнародного моніторингу права на свободу пересування, мала бути відхилена.
Воєнні та безпекові механізми
Питання відведення та роззброєння підрозділів, моніторингу ОБСЄ та участі миротворців ООН європейці вважають надзвичайно важливими. Париж наполягав, що лише надійний контроль із залученням міжнародних місій може гарантувати невідновлення бойових дій.
Санкції та юридична відповідальність
Зняття або пом’якшення санкцій може відбутися тільки після повного виконання договору й одночасно з початком судового переслідування за військові злочини. Європейські столиці не розглядатимуть поступок Москві у побутових економічних питаннях до завершення розслідувань злочинів проти людяності.
Єдність трансатлантичного фронту
Важливо, щоб майбутня угода не призвела до розколу в рамках НАТО та ЄС. Європейські країни окреслили для Вашингтона умову: мирний процес має проходити за згодою всіх членів Північноатлантичного альянсу й не порушувати статутні засади організації.
Президент Трамп у Білому домі цього місяця. Ерік Лі
Позиція Дональда Трампа та критика «нестримної дипломатії»
Президент США Дональд Трамп ще до початку переговорів висловлював оптимізм щодо швидкого укладення угоди. Як повідомляє Барро, у Парижі Вашингтон заявив: «Ми бачимо можливість оголосити про мир вже на цьому тижні». Проте французький міністр вважає, що остаточне рішення залежить не від американського дедлайну, а від волі Володимира Путіна.
«Я думаю, що тієї великодньої “паузи”, яку він (Путін) оголосив, насамперед спрямовано на те, аби відтягнути рішення у надії, що президент Трамп не витримає напруги переговорів і погодиться на неповноцінний компроміс», — сказав Барро. Він назвав «стратегічним маркетинговим ходом» оголошення перемир’я саме на католицьке свято, яке мало створити видимість добросусідства.
Незважаючи на неодноразові порушення перемир’я в усіх районах бойових дій, французький очільник МЗС визнав, що рівень застосування безпілотників і ракет середньої дальності дещо знизився. Це, на його думку, відкриває «вікно можливостей» для подальшої деескалації, але лише за умови чіткої фіксації зобов’язань сторін.
Майбутня зустріч у Лондоні
У середу старші посадовці, зокрема Держсекретар США Марко Рубіо та його європейські колеги, зберуться у Лондоні для продовження консультацій. Очікується, що до формату приєднаються й представники Канади, Австралії та Японії. Головна тема — узгодження фінальної редакції «Парижської декларації», у якій мають бути чітко прописані «червоні лінії» сторін.
Чого очікувати від Лондона?
- Узгодження термінів та формату миротворчої місії ООН.
- Фіксація санкційного режиму: перелік безпосередньо пов’язаних із угодою обмежень, які не знімуться автоматично.
- Погодження складу та мандату міжнародного механізму розслідування воєнних злочинів.
- Обговорення питань відбудови інфраструктури на сході України з участю ЄС, Світового банку та Міжнародного валютного фонду.
Європейські партнери прагнуть зробити новий раунд не просто «декларативним», а таким, що дасть змогу вирішити, які пункти є критично необхідними для продовження будь‑якого переговорного процесу.
148-а окрема артилерійська бригада Десантно-штурмових військ України веде вогонь з французької самохідної гаубиці по російській цілі в Донецькій області на сході України в п'ятницю. Тайлер Хікс
Які ризики залишаються?
Нестійка воля Росії
Попри зниження інтенсивності обстрілів, Москва може в будь‑який момент відновити ударну активність, якщо побачить, що Захід послаблює санкції. Фактор непередбачуваності особисто Путіна залишається вирішальним.
Давлення «односторонніх домовленостей»
Існує загроза, що США, прагнучи показати результат у передвиборчий період, погодяться на поступки, які суперечать інтересам Європи. Саме тому Париж і Берлін наполягають на колегіальному ухваленні рішень.
Недостатнє залучення України
Київ непрямо критикував формат «4+1», вважаючи, що участь у ключовій фазі переговорів лише провідних західних столичних залишає Україну в ролі «гостя», а не рівноправного партнера. Однак лондонська зустріч обіцяє більше голосів представників українського уряду при остаточній «парафі» угоди.
Внутрішні політичні ризики в ЄС
У деяких столицях — особливо у Центральній та Східній Європі — побоюються, що надто швидкі домовленості з Росією підірвуть єдність НАТО та ЄС. Польща та країни Балтії вже попередили, що не підтримають жодних рішень, які можуть послабити системні безпекові механізми на східному фланзі.
Переговори у Парижі та майбутня зустріч у Лондоні демонструють, що навіть із роллю Вашингтона як головного посередника, Європа здатна окреслити свої принципові «червоні лінії». Франція, Німеччина, Велика Британія та Україна стискають лінії оборони власних національних інтересів та гарантії безпеки на континенті.
У разі, якщо РФ погодиться на умови, викладені в європейських «червоних лініях», можна сподіватися на зниження рівня бойових дій та поступове перетворення тимчасового перемир’я на стабільне припинення вогню. Проте остаточний успіх залежатиме від готовності всіх сторін — і насамперед Кремля та його лідера — взяти на себе політичну і правову відповідальність за відбудову зруйнованих регіонів та відновлення справедливості для постраждалих.
