Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році глобальні бренди один за одним почали залишати російський ринок, виявляючи солідарність із міжнародною спільнотою та українським народом. Одним із таких брендів стала іспанська компанія Inditex — найбільший гравець на світовому ринку моди, власник популярних торгових марок Zara, Bershka, Pull & Bear, Stradivarius. Однак її «вихід» виявився значно складнішим і суперечливішим, ніж могло здатися на перший погляд.
У жовтні 2022 року Inditex оголосила про продаж своєї дочірньої компанії в Росії — бізнесу, який до того мав понад 500 магазинів по всій країні. Новим власником стала родина Даер із Лівану, яка давно керує франшизами брендів Inditex на Близькому Сході. За даними Financial Times, ця родина створила компанію Mixed R в Об'єднаних Арабських Еміратах, яка й формально викупила російський бізнес.
Однак ця угода має низку важливих нюансів, які свідчать про спробу зберегти присутність на ринку, замість повного виходу. По-перше, перед продажем Inditex списала кредит на суму близько 120 мільйонів доларів, який раніше надала своїй дочірній компанії, а також переказала їй додаткові 75 мільйонів доларів. Це рішення виглядає нелогічним із бізнесової точки зору: зазвичай компанії не інвестують у те, від чого планують остаточно відмовитися.
Після угоди колишні магазини Zara, Bershka, Pull & Bear та Stradivarius відновили роботу, але під новими назвами: Maag, Dub, Ecru та Vilet відповідно. На перший погляд, усе виглядає інакше. Проте детальне дослідження показує, що зміни торкнулися лише вивісок.
Асортимент у магазинах залишився майже ідентичним. Одяг, представлений на полицях Maag чи Dub, практично не відрізняється від того, що продається в Zara чи Pull & Bear у будь-якому іншому місті світу. Джерела Financial Times стверджують, що навіть постачальники залишилися ті самі, а дизайнери, менеджери та спеціалісти із закупівель, які раніше працювали в московському офісі Inditex, тепер перебувають в Об'єднаних Арабських Еміратах і координують бізнес звідти.
Більше того, багато з цих працівників продовжують співпрацю з компанією через структуру, яку Inditex офіційно називає "Daher Group". Хоча така юридична особа не зареєстрована, її функції виконує Mixed R. Такий підхід дозволяє іспанському ритейлеру формально залишитися осторонь, але зберегти контроль над тим, що відбувається на російському ринку.
Офіційна заява Inditex містить ключову фразу, яка відкриває суть угоди: "Ціллю угоди був продаж нашого бізнесу... із збереженням можливості повернутись на ринок через договір франшизи". Тобто Inditex не просто вийшла — вона забезпечила собі можливість легко повернутися, щойно для цього з'являться сприятливі політичні чи економічні умови.
Франчайзинг — один із найгнучкіших механізмів ведення бізнесу. Він дозволяє компаніям зберігати контроль над брендом, не володіючи безпосередньо активами. У випадку Inditex це стало ідеальним інструментом, щоб формально відповідати західним санкціям і водночас продовжувати заробляти на російському ринку.
З огляду на це, споживач у Росії отримує той самий товар, вироблений тими самими фабриками, що й раніше. Але юридично все виглядає бездоганно: Zara більше не присутня, а новий бренд Maag не має жодного стосунку до іспанського гіганта — принаймні формально.
Історія Inditex у Росії — це не лише питання бізнес-логіки. Це глибока моральна дилема, яка ставить під сумнів щирість заяв багатьох міжнародних корпорацій. У той час як українські міста щодня зазнають ударів, а мільйони людей втратили дім, глобальні компанії шукають способи, як зберегти прибутки навіть у країні, що стала джерелом агресії.
Поведінка Inditex не є винятком. Подібну тактику обрали й інші бренди — змінюючи назви, працюючи через посередників, реструктуризуючи активи. Але саме приклад Zara яскраво ілюструє, як легко принципи можуть поступитися перед економічною доцільністю.
Український споживач має право знати, хто і як насправді веде бізнес в умовах війни. А міжнародна спільнота повинна замислитися: чи можуть компанії, що грають за подвійними стандартами, залишатися на ринках країн, які щодня відчувають на собі ціну свободи.
Після тимчасової паузи Inditex відновила роботу в Україні й показала вражаючі результати. За перший рік після повернення компанія отримала виторг близько 2 мільярдів гривень, що свідчить про глибоку лояльність українських споживачів та силу бренду навіть у часи війни.
Цей контраст між українським та російським ринками ще більше підкреслює неоднозначність дій Inditex. Компанія одночасно підтримує український ринок і шукає способи залишатися присутньою в країні, яка веде війну. Чи можливо суміщати ці дві реальності без шкоди для репутації та етики — питання, яке ще довго залишатиметься відкритим.
