Останній збройний конфлікт між Ізраїлем та Іраном, що тривав 12 днів у червні 2025 року, увійде в історію не лише через масштаб ракетних ударів, а й через безпрецедентну інформаційну війну. Обидві сторони перетворили соціальні мережі на поле битви, де розгорнулася психологічна війна нового покоління із застосуванням дезінформації, глибоких фейків, ШІ та масових кампаній впливу.
Одним із найгучніших прикладів стало бомбардування іранської в’язниці Евін у Тегерані. За кілька годин до атаки соцмережі рясніли повідомленнями, які закликали іранців звільняти ув’язнених. Після вибухів з’явилося відео нібито з місця подій. Однак дослідники підтвердили: цей контент був створений в межах спеціальної інформаційної операції Ізраїлю — як елемент спланованої психологічної атаки.
Штучний інтелект відіграв ключову роль у поширенні впливу. Ізраїльські акаунти поширювали відео, в яких A.I.-згенерована жінка на фарсі озвучувала заяви, що зображували Іран як країну в кризі. Іран, у відповідь, розсилав тисячам ізраїльтян повідомлення з фейковими погрозами, щоб дестабілізувати населення та деморалізувати суспільство.
Аналітики відзначають, що така форма кібервійни відрізняється від традиційної пропаганди. Якщо раніше поширення впливу обмежувалося радіо чи листівками, сьогодні мільйони повідомлень таргетуються миттєво на конкретні групи користувачів. Завдяки алгоритмам соцмереж, відео і фото фейків поширюються швидше, ніж спростування.
Експерти, зокрема Джеймс Форест із Університету Массачусетсу, стверджують: сучасні інформаційні операції досягли масштабів, які не мають аналогів у попередніх війнах. Це — «новий етап інформаційної зброї», де результат залежить не лише від військових втрат, а й від перемоги в наративах.
Іранська сторона, як і Ізраїль, використовувала фейки для демонстрації сили. Так, в іранських каналах X і Telegram з’явилися відео з нібито зруйнованим аеропортом Бен-Гуріон і збитими ізраїльськими літаками. Насправді кадри були фейковими або взятими з інших конфліктів. Також поширювалась інформація про полонену ізраїльську пілотесу, яка виявилася вигадкою — на зображенні була офіцерка з Чилі, сфотографована ще у 2011 році.
За даними компанії NewsGuard, Іран оприлюднив щонайменше 28 фейкових повідомлень через державні ЗМІ, анонімні акаунти та проксі-інфлюенсерів у TikTok, YouTube, Facebook та Telegram.
Використання штучного інтелекту дозволяє створювати не лише контент різними мовами, а й з високим рівнем автентичності. Керівник ізраїльського проєкту FakeReporter Ачія Шац зазначає: фейки стали більш переконливими, а фарсі й іврит у повідомленнях — більш природними.
Інформаційна війна тривала навіть після припинення бойових дій. Наступного дня після підписання перемир’я у X з’явився фейковий акаунт речника ізраїльської розвідки перською мовою. Через нього пропонувалася допомога іранцям у вигляді фінансів та ліків — начебто за участі «Моссаду». Відомий іраномовний журналіст Менаше Амір підтвердив, що його запрошували записати повідомлення для цього каналу, надаючи заготовлені тексти.
Важливо розуміти, що масштабна інформаційна кампанія мала не лише зовнішній, а й внутрішній вектор. Обидві країни намагалися вплинути на власне населення: Іран — аби зберегти підтримку в регіоні, Ізраїль — щоб продемонструвати міць і провокувати протести всередині Ірану.
Психологічна війна доповнювала фізичну. Експерти з Clemson University виявили, що відео з Евін розповсюджувалося через мережу ботів і синхронізованих акаунтів, що дозволило досягти мільйонів переглядів за кілька годин.
Також Ізраїль демонстрував архівні кадри протестів у Тегерані, видаючи їх за поточні виступи проти уряду. Навіть було створено відео, де іранці скандують «Ми любимо Ізраїль», — згенероване штучним інтелектом для максимального емоційного ефекту.
Оцінити точний вплив таких операцій складно. Частина населення сприймає їх скептично, особливо в умовах війни. Але формування суспільної думки, зниження довіри до урядів, поширення страху й дезорієнтація — усе це є стратегічними цілями сучасних інформаційних кампаній.
Цей конфлікт показав світові, що наступні війни не обмежуватимуться артилерією чи дронами. Ключовим елементом стане боротьба за уми й емоції людей. Кожен смартфон, кожен акаунт у соцмережах — це вже не просто засіб зв’язку, а потенційна зброя впливу.
