Європейський Союз направив свого головного санкційного посланця Девіда О’Саллівана до Вашингтона для переговорів із командою Дональда Трампа щодо можливого ухвалення нового пакета санкцій проти Росії. Це може стати першим випадком спільних трансатлантичних дій після повернення Трампа до Білого дому.
Європейські лідери сподіваються, що після нищівного авіаудару РФ по Києву, коли російські ракети й дрони вперше підпалили будівлю уряду України, Білий дім відмовиться від затягування і підтримає нові обмеження. Раніше Трамп неодноразово висував Москві ультиматуми про припинення війни, але зрештою уникав запровадження більш жорстких заходів.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта підтвердив, що нові санкції «ретельно координуються» з американськими партнерами. Брюссель прагне відновити рівень співпраці, який існував у часи Джо Байдена, коли ЄС і США синхронно запроваджували санкційні пакети.
Однак поки що Сполучені Штати не приєдналися до рішення «Великої сімки» про зниження цінової стелі на російську нафту до $47,60 за барель. Натомість Трамп оголосив різке підвищення тарифів на імпорт із Індії, мотивуючи це її масштабними закупівлями російської сировини.
Тим часом на тлі нових атак Росії на українську енергетичну інфраструктуру Київ закликає обмежити прибутки Москви від експорту нафти як єдиний реальний спосіб зупинити фінансування війни. За словами українського Мінпаливенерго, мета Кремля — «залишити українські домівки, лікарні, школи без світла та тепла».
Попри міжнародний тиск, Кремль продовжує заперечувати, що навмисно б’є по цивільних, і стверджує, що удари по енергетиці мають «легітимну мету». Прессекретар Дмитро Пєсков заявив, що «жодні санкції не змусять Росію змінити курс», повторивши вимогу Москви про визнання окупованих територій та демілітаризацію України.
Берлін у відповідь наголосив, що «Путін не прагне переговорів, він хоче створювати нові факти силою». Речник уряду Німеччини підкреслив: єдиний спосіб зупинити Кремль — допомогти Україні зберегти обороноздатність і не допустити його успіху.
У Європі водночас визнають, що ефективність санкцій обмежена, якщо світ не приєднається до заходів. Міністр оборони Італії Ґвідо Крозетто нагадав: «Ми не купуємо його газ, але решта світу купує. Який сенс у санкціях, якщо в Путіна є альтернативи?»
Таким чином, переговори у Вашингтоні можуть стати тестом на реальність трансатлантичної єдності. Якщо ЄС і США домовляться про спільний санкційний пакет, це стане сигналом Москві, що обидва береги Атлантики готові діяти разом, навіть попри політичні суперечності.
