Лідери країн Європейського Союзу, за винятком Угорщини, виступили зі спільною заявою, в якій наголосили: майбутнє України має визначатися лише самими українцями. Звернення пролунало за кілька днів до зустрічі президента США Дональда Трампа з президентом РФ Володимиром Путіним, запланованої на п’ятницю в Алясці, та на тлі побоювань, що Вашингтон може нав’язати Києву невигідні умови миру.
Європейські лідери та президент України Володимир Зеленський проведуть спільну онлайн-розмову з Трампом у середу. Мета — донести спільну позицію щодо того, що змістовні переговори можливі лише за умов припинення вогню або хоча б суттєвого зниження рівня бойових дій. У документі наголошується, що дипломатичне вирішення конфлікту має гарантувати безпеку як України, так і всієї Європи.
Одним із ключових пунктів є забезпечення здатності України ефективно захищатися. ЄС готовий і надалі сприяти наданню безпекових гарантій, щоб зберегти баланс сил і не допустити повторення агресії з боку Москви.
Водночас прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, відомий як головний союзник Путіна в ЄС, відкрито розкритикував колег. Він висміяв їхню заяву, зазначивши, що ЄС і так залишився осторонь ключових переговорів, а єдиним «розумним» кроком було б ініціювати саміт ЄС–Росія за прикладом зустрічі США–Росія.
Позиція Брюсселя загострилася після того, як Трамп озвучив ідею «обміну територіями на користь обох сторін», що викликало різке обурення в Києві та європейських столицях. Адже практично всі землі, які можуть стати предметом таких «обмінів», є суверенною українською територією, частину з якої Росія окупувала у 2014 році, а решту захоплює після повномасштабного вторгнення 2022 року.
Паралельно українська армія повідомила про звільнення двох сіл у Сумській області, де вже понад рік точилися позиційні бої. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підкреслив, що ситуація залишається складною, але оборона тримається. За даними проєкту Deep State, Росія контролює близько 200 кв. км Сумщини та загалом понад 114 тис. кв. км української території, включно з Кримом.
Москва, зі свого боку, продовжує наступальні дії на різних ділянках 1000-кілометрового фронту, захоплюючи населені пункти майже щодня, переважно в Донецькій області. Вимога Путіна створити «буферну зону» на Сумщині стала формальним приводом для нового наступу, хоча стратегічно Кремль прагне закріпити будь-які завоювання перед можливими переговорами.
Наближення зустрічі в Алясці загострює політичні ризики: Київ і Брюссель побоюються, що бажання Трампа продемонструвати «швидкий мир» та налагодити ділові зв’язки з Москвою може призвести до фактичного винагородження Росії за роки агресії. У такому сценарії ключовим викликом стане збереження європейської єдності та забезпечення того, щоб безпекові гарантії України не стали предметом торгу.
