У Брюсселі цього тижня міністри фінансів Європейського Союзу зберуться для вирішення питання, як забезпечити довгострокове фінансування України. Після саміту 23 жовтня, на якому лідери ЄС пообіцяли покрити потреби Києва на 2026–2027 роки, Єврокомісія готує варіанти механізму на суму 130–140 мільярдів євро (приблизно до $163 млрд).
За даними джерел Reuters у структурах ЄС, розглядаються два основні сценарії: використання заморожених російських активів або залучення нових боргових коштів на фінансових ринках. Проте другий варіант виглядає менш привабливим для країн-членів, оскільки збільшить їхню заборгованість і потребуватиме регулярних відсоткових виплат.
Більш реалістичною альтернативою називають модель так званого Reparations Loan — «кредиту під репарації». За нею заморожені кошти Росії, що зберігаються у системі Euroclear у Бельгії, фактично стануть заставою для безвідсоткових облігацій, які випустить Єврокомісія. Отримані кошти підуть Україні як безповоротна допомога, а повернення відбудеться лише у випадку, якщо Москва колись виплатить воєнні репарації.
Цей підхід дозволяє перетворити російські активи на фінансовий ресурс для Києва ще до формального завершення війни. Водночас країни ЄС повинні будуть надати гарантії під ці облігації, хоча ризик їхнього фактичного виконання вважається мінімальним, адже рішення про розблокування активів залишатиметься за самими урядами.
Попри загальну підтримку ідеї, Бельгія, на території якої розташований Euroclear, вимагає юридичних гарантій. Брюссель побоюється, що у разі виграшу Росією судового позову саме Бельгія буде зобов’язана компенсувати збитки. Тому країна наполягає, щоб ЄС створив правову основу, за якою всі держави-члени розділять відповідальність, і щоб у разі несподіваного рішення суду кошти можна було повернути Москві протягом трьох днів.
Ця вимога створює технічну проблему: мобілізувати понад 100 мільярдів євро у такому короткому терміні практично неможливо. Саме тому Єврокомісія нині веде переговори з Бельгією для узгодження юридичних і фінансових деталей, аби представити остаточний план лідерам ЄС уже у грудні.
Інший варіант — пряме кредитування України Євросоюзом шляхом випуску нових боргових зобов’язань. Проте ця схема означає додаткове навантаження на бюджети найбільш заборгованих держав, серед яких Італія, Франція та Іспанія. Крім того, вона передбачає щорічні витрати на відсоткові виплати, що робить її політично непопулярною напередодні виборів до Європарламенту.
Більшість заморожених російських активів у Європі розміщено саме в системі Euroclear. З часу повномасштабного вторгнення майже всі російські цінні папери встигли погаситися, і тепер вони існують у вигляді готівкових залишків. Це створює технічну можливість використати кошти у вигляді забезпечення для нового фінансового інструменту без потреби прямого вилучення.
Москва вже попередила, що будь-яка спроба використати її активи буде розцінена як «крадіжка» та «порушення міжнародного права». Російське МЗС пригрозило Євросоюзу «болісною відповіддю», однак у Брюсселі переконані, що юридичну схему можна побудувати так, аби вона не порушувала норм міжнародного права.
Очікується, що остаточне рішення ухвалять на грудневому саміті ЄС. Якщо Єврокомісії вдасться узгодити модель з Бельгією, “кредит під репарації” стане одним із наймасштабніших фінансових механізмів підтримки України після програми макрофінансової допомоги 2023–2024 років.
Таким чином, ЄС фактично наближається до перетворення російських активів на інструмент майбутніх репарацій, забезпечуючи Україні фінансовий «міст» до перемоги та відновлення. Це стане не лише економічним рішенням, а й потужним політичним сигналом: відповідальність агресора за руйнування не можна відкласти до кінця війни.
