Побоювання Euroclear та нова хвиля суперечок у Європі
У центрі європейських дискусій знову опинилося питання використання заморожених російських активів, і саме позиція Euroclear створила нову хвилю напруження. Бельгійський депозитарій, на рахунках якого зберігається значна частина цих коштів, фактично заблокував механізм їхнього спрямування на потреби України. У листі керівниці компанії Валері Урбен до очільників Європейської комісії та Європейської ради було сформульовано низку застережень, які викликали подив і критику як у політичних колах ЄС, так і в міжнародних аналітиків. Ці застереження пояснювалися передусім можливістю жорсткої реакції з боку Росії та страхом перед потенційними фінансовими ризиками.
У документі, адресованому Урсулі Фон Дер Ляєн та Антоніу Кошті, керівниця Euroclear стверджувала, що запропонований механізм репараційного кредиту може сприйматися як конфіскація активів Росії. На її переконання, саме таке тлумачення нібито може створити прецедент, який погіршить інвестиційний клімат і послабить довіру до європейських фінансових інститутів. За її словами, державні фонди, центробанки та інші великі інвестори мали б побоюватися повторення аналогічних дій у майбутньому. Проте жодних конкретних прикладів або статистичних даних у листі Urбен не навела, що посилило враження про політичну, а не суто економічну природу аргументів.
Окремим пунктом у зверненні Euroclear підкреслювалася висока ймовірність так званих контрзаходів з боку Росії. Урбен заявила, що компанія не може брати на себе ризики, пов’язані з можливими позовами, фінансовими втратами та проблемами ліквідності. Вона наполягала на наданні безумовних гарантій покриття всіх потенційних збитків, посилаючись на юридичну відповідальність, яка нібито може настати в будь-який момент. Така позиція фактично зводила на нівець практичну реалізацію ідеї використання активів Росії для підтримки України.
На тлі цих заяв Європейський Союз продовжив роботу над законодавчими механізмами, які мають дозволити спрямувати заморожені активи на репараційний кредит на суму 140 мільярдів євро. Саме оголошення такого плану, зроблене Фон Дер Ляєн, могло стати причиною нервової реакції Euroclear. Навіть усвідомлюючи масштаби руйнувань в Україні та стратегічне значення фінансової підтримки, депозитарій наполягає на максимальному убезпеченні власних інтересів, що створює серйозний виклик для європейської єдності.
Водночас у Брюсселі почали активно обговорювати так званий план Б. Його мета – знайти інший шлях фінансування, якщо позиція Euroclear та окремих країн-членів ЄС унеможливить використання активів Росії. Такий сценарій може сповільнити процес надання Україні критично важливих ресурсів, проте Євросоюз прагне уникнути додаткової фінансової залежності та прагматично шукає юридично бездоганний підхід.
Глобальні реакції, суперечки навколо відповідальності та роль США
Істотно ускладнює ситуацію й міжнародний контекст, адже питання використання російських активів стало предметом обговорення не лише в Європі. Сполучені Штати, зі свого боку, отримали так званий мирний план, підготовлений у Кремлі та переданий Вашингтону. Документ пропонував використовувати сто мільярдів євро на відбудову України, але з умовою, що п’ятдесят відсотків прибутку отримає американська сторона. Решту коштів планувалося спрямувати до спільного інвестфонду США та Росії. Це викликало різку реакцію як в Україні, так і в Європі, оскільки така пропозиція фактично перетворювала відбудову на комерційний проєкт із вигодою для держави, яка не є жертвою агресії. У підсумку цей пункт був повністю вилучений із переговорів.
Для Європейського Союзу питання використання заморожених активів Росії є не просто черговою бюджетною дискусією. Воно стало випробуванням для принципу верховенства права, міжнародної відповідальності та здатності реагувати на безпрецедентні виклики. Критики Euroclear наголошують, що юридичні ризики можна мінімізувати, а політичні — врегулювати шляхом спільної позиції всіх членів ЄС. Проте сам факт того, що приватний фінансовий депозиторій може заблокувати механізм допомоги європейському партнеру, викликає запитання щодо реального розподілу влади у фінансовій системі ЄС.
Окремі аналітики вважають, що позиція Euroclear може бути спробою зберегти власну репутацію нейтрального фінансового інституту. Інші припускають, що компанія реалістично оцінює тиск Росії, яка вже багато років прагне утвердити вплив на європейські структури через політичні та правові важелі. Незалежно від мотивів, поведінка компанії стала лакмусовим папірцем для ширших дискусій про те, чи здатна Європа встановлювати нові правила міжнародної фінансової відповідальності у випадках грубих порушень міжнародного права.
Питання використання заморожених активів Росії вже давно вийшло за межі технічної дискусії між юридичними департаментами. Воно зачіпає інтереси України, Європи та глобальної системи безпеки. Саме тому кожен новий крок у цьому напрямі має значення не лише для фінансового ринку, а й для міжнародного порядку. Європейський Союз опинився перед необхідністю продемонструвати, що право і справедливість не можуть бути заручниками корпоративних страхів або політичної нестабільності. І саме від рішучості ЄС залежить, чи зможе Україна отримати ресурс, який сьогодні є критично важливим для її стійкості та повоєнного відновлення.
