Європейська єдність щодо підтримки України отримала новий імпульс. Рішення президента США Дональда Трампа запровадити санкції проти російських компаній Lukoil та Rosneft стало сигналом, що політика тиску на Кремль знову набуває конкретних форм.
На цьому тлі Європейський Союз запровадив додаткові обмеження, посиливши санкції та підтвердивши готовність фінансувати українські потреби щонайменше на два роки вперед.
Для Києва це означає не лише короткострокову допомогу, а й стратегічну стабільність — у військовому, енергетичному та фінансовому аспектах.
Президент Володимир Зеленський під час зустрічі Європейської ради у Брюсселі почув чітку заяву: ЄС готовий покривати нагальні фінансові потреби України, включно з оборонними витратами, протягом наступних двох років. Такий рівень підтримки оцінюється більш ніж у 150 мільярдів доларів.
Президент України Володимир Зеленський на засіданні Європейської Ради в Брюсселі у четвер. Після засідання президент ради оголосив, що група «налаштована вирішувати нагальні фінансові потреби України протягом наступних двох років» — Джон Тіс
Втім, за фасадом єдності ховаються серйозні суперечки щодо джерел фінансування. Найбільш суперечливим питанням залишається пропозиція використати заморожені російські активи як заставу для нового кредиту Києву.
Йдеться про позику обсягом 140 мільярдів євро, яку Україна мала б повернути лише у разі, якщо Росія виплатить репарації. Цю ідею заблокувала Бельгія, яка побоюється юридичної відповідальності, адже більшість активів розміщена саме в її банках.
Європейські дипломати прагнуть знайти юридичний компроміс, що дозволить реалізувати план без ризику для окремих держав. Ймовірно, оновлений варіант цієї схеми стане головною темою саміту ЄС у грудні.
Водночас експерти наголошують: без узгодження цього фінансового механізму європейським країнам буде складно виконати свої зобов’язання без додаткового навантаження на національні бюджети.
Ключовим моментом у нових санкціях стало обмеження на закупівлю російського скрапленого газу (LNG), яке почне діяти вже з 2027 року. До санкційного списку також додали 117 суден із “тіньового флоту” Росії, що використовувалися для обходу попередніх обмежень.
Під санкції потрапила Rosneft, але не Lukoil, який постачає дешеву нафту до Угорщини та Словаччини. Це компроміс, що демонструє прагнення ЄС зберегти баланс між політичним тиском і економічними реаліями.
Аналітики зазначають, що Європа вже обігнала США за обсягами допомоги Україні. За словами голови Фонду Роберта Шумана Жана-Домініка Джуліані, політика ЄС залишилася незмінною, незважаючи на коливання позиції Вашингтона. Ключовими принципами залишаються: жодних територіальних поступок, репарації від Росії, переслідування воєнних злочинців і негайне припинення вогню.
Сибірське нафтове родовище, що контролювалося російською державною нафтовою компанією «Роснефть», у 2015 році. «Роснефть» зазнала санкцій з боку Сполучених Штатів та Європейського Союзу останніми днями — Сергій Карпухін/Reuters
Поряд із санкційною політикою Європа готує й дипломатичний план, який має продемонструвати готовність взяти на себе відповідальність за процес врегулювання. Разом із Україною готують 12-пунктовий план миру, що передбачає створення спеціальної “ради миру” під егідою Дональда Трампа — за аналогією з угодою щодо Гази.
План включає припинення вогню, обмін полоненими та депортованими дітьми, гарантії безпеки для України і поступове зняття санкцій з Росії в обмін на виплату репарацій.
Проте аналітики скептично оцінюють шанси такого документа. В Кремлі впевнені, що час працює на них, а санкції не змінять стратегічного курсу.
Як нагадує директор Центру нової американської безпеки Річард Фонтейн, Володимира Путіна не можна змусити до миру ані особистими контактами, ані “угодами честі”. Єдиною мовою, яку він розуміє, залишається системний економічний та політичний тиск.
Паралельно “коаліція охочих”, до якої входять Велика Британія, Франція, Італія, Фінляндія, Німеччина та інші країни, проводить консультації в Лондоні щодо посилення військової допомоги Україні. Йдеться про постачання додаткових боєприпасів, систем ППО та розширення спільних навчальних програм для ЗСУ.
Також ЄС підтримав рішення США дозволити Києву знову використовувати британські та французькі крилаті ракети великої дальності проти цілей на території Росії.
Зруйнована будівля в Дружківці, місті в Донецькій області на сході України, яке щодня зазнає обстрілів російськими бомбами — Тайлер Хікс
Попри це, сумніви залишаються: чи зможе новий пакет санкцій змінити поведінку Кремля? Експерти нагадують, що подібна стратегія вже застосовувалася за адміністрації Джо Байдена, і вона не принесла бажаного результату.
Проте нинішня ситуація інша: Європа діє більш злагоджено, а Трамп, хоч і непослідовний, уперше за довгий час демонструє готовність натиснути на Москву.
Для України нова європейська стратегія має дві ключові мети — стабілізувати фінансову систему й підтримати обороноздатність. Навіть якщо політика Трампа знову зміниться, європейські держави заявляють, що залишаться на боці Києва “стільки, скільки потрібно”.
Ця фраза, яку неодноразово повторювали лідери Німеччини, Франції та Італії, сьогодні звучить як декларація політичної зрілості Європи.
У підсумку, наполегливість ЄС у підтримці України поступово трансформується у нову стратегію європейської безпеки, де питання війни й миру перестає бути лише зовнішньополітичним.
Від здатності Європи втримати цей курс залежить не лише доля України, але й майбутнє всієї континентальної системи. І поки Москва продовжує ставку на втому Заходу, Європа демонструє, що здатна діяти стратегічно, послідовно й без ілюзій.
