Європейські держави роблять черговий системний крок у напрямку відповідальності Росії за війну проти України. У Гаазі стартує міжнародна конференція, метою якої є запуск Міжнародної комісії з позовів щодо збитків, завданих внаслідок повномасштабного вторгнення РФ з лютого 2022 року. Захід об’єднав лідерів Європи, представників Ради Європи та президента України Володимира Зеленського.
Ініціатива створення міжнародної комісії з компенсації збитків Україні є логічним продовженням політики ЄС щодо захисту прав жертв війни та документування воєнних злочинів Росії. Комісія базуватиметься на вже чинному Реєстрі збитків для України, який за два роки зібрав понад 80 тисяч заяв від громадян, бізнесу та державних інституцій.
Реєстр збитків, створений у 2023 році під егідою Ради Європи, охоплює широкий спектр порушень міжнародного права. Йдеться про руйнування житла, втрату майна, загибель і поранення цивільних, депортацію дітей, сексуальне насильство, а також знищення релігійних і культурних об’єктів. Саме ці справи розглядатиме нова міжнародна комісія.
Важливо, що до процесу вже долучилися понад 50 держав і Європейський Союз. Для набуття чинності спеціальної конвенції Ради Європи необхідна ратифікація щонайменше 25 країнами та гарантії фінансування роботи комісії. За даними джерел, до 35 держав готові підписати документ уже на стартовому етапі.
Запуск комісії відбувається на тлі паралельних мирних ініціатив за участю США. Саме тут виникає ключова політична напруга. Ідеї можливого включення амністії за воєнні злочини в мирну угоду, які раніше обговорювалися в оточенні Дональда Трампа, можуть прямо суперечити європейському баченню справедливості та відповідальності агресора.
Європейські лідери чітко сигналізують: компенсація збитків Україні та притягнення Росії до відповідальності не можуть бути предметом політичного торгу. Будь-яка амністія за злочини війни створює ризик підриву довіри до міжнародного права та прав людини, що є базовими цінностями Ради Європи та ЄС.
Комісія розглядатиме позови щодо шкоди, завданої після 24 лютого 2022 року, включно з економічними втратами, руйнуванням інфраструктури та шкодою довкіллю. Подавати заяви зможуть фізичні особи, компанії та держава Україна. Рішення ухвалюватимуться індивідуально, з визначенням обсягів компенсації у кожному конкретному випадку.
Окреме питання — джерела виплат. Механізм фінансування компенсацій ще не затверджений, однак серед основних варіантів розглядаються заморожені російські активи в ЄС. Йдеться про сотні мільярдів євро, які потенційно можуть бути спрямовані на відшкодування збитків та післявоєнну відбудову України.
За оцінками Світового банку, вартість відновлення України протягом наступного десятиліття становить щонайменше 524 мільярди доларів. Ця сума майже втричі перевищує ВВП України за 2024 рік і не враховує збитків, завданих у 2025 році, коли Росія активізувала атаки на енергетику, транспорт і цивільну інфраструктуру.
Саме тому міжнародна комісія з компенсації збитків Україні розглядається не лише як юридичний орган, а як стратегічний елемент довгострокової безпеки Європи. Вона формує прецедент, за якого агресія та воєнні злочини мають не лише політичні, а й прямі фінансові наслідки для держави-агресора.
Для України цей механізм є критично важливим з погляду справедливості та відновлення довіри громадян. Тисячі людей, які втратили домівки, бізнес або близьких, отримують шанс на юридично визнану компенсацію. Це також сигнал для інвесторів, що післявоєнна відбудова матиме інституційну та правову основу.
У ширшому контексті запуск міжнародної комісії в Гаазі посилює роль Європи як центру міжнародного правосуддя. Місто вже асоціюється з Міжнародним кримінальним судом, і розміщення нового органу саме там підкреслює серйозність намірів довести справу компенсацій до реальних виплат.
У перспективі рішення комісії можуть стати основою для глобальної практики відшкодування збитків у збройних конфліктах. Це змінює саму логіку війни у XXI столітті, де агресор стикається не лише з санкціями, а й з довготривалими фінансовими зобов’язаннями перед жертвами своїх дій.
