Європейські держави запропонували власний варіант змін до мирний план США щодо завершення війни Росія–Україна. Документ, підготовлений для перемовини у Женеві, показує значне незадоволення умовами, запропонованими Вашингтоном. Головна суть поправок — зменшити обсяг поступок перед Кремлем і посилити систему гарантій безпека для України.
Основний акцент європейського контрваріанту — збільшити майбутню армію України до 800 000 військових у мирний час, замість 600 000, як пропонував США. Це суттєвий сигнал: Європа визнає важливість військового стримування Росія навіть після завершення конфлікту. Така позиція європейських E3 показує, що без належної оборонної потужності Україна не матиме жодних реальних гарантій суверенітету.
Другий критичний момент контрпропозиції стосується територіальні поступки. Документ прямо говорить, що переговори мають виходити з Лінії зіткнення, а не наперед визначати окремі регіони як «де-факто російські». Таким чином Європа скасовує логіку часткової «капітулізації», зафіксованої у попередньому плані США. Це принципове дипломатичне зміщення в бік позицій, які відстоює Зеленський.
Найбільш стратегічним елементом європейської пропозиції є запровадження гарантій безпеки за аналогією зі стаття 5 НАТО — тобто автоматичне втручання партнерів у разі нападу на Україна. Така гарантія фактично перетворює США на військового гаранта українського суверенітету, навіть без формального членства у НАТО. Це один із найважливіших моментів, який змінює архітектуру післявоєнної безпека.
Водночас Європа категорично відхилила ідею США щодо використання заморожені активи Росії як джерело приватного інвестування під американським контролем. Європейський варіант прямо говорить: ці активи мають залишатися заблокованими до моменту, поки Росія не компенсує збитки Україні. Це запроваджує юридичний прецедент колективної репарації.
Американський план передбачав, що 100 мільярдів доларів російських коштів буде вкладено у «США-очолюваний фонд» з правом отримання половини прибутку. Європа категорично проти такого механізму, вважаючи, що США не мають отримувати комерційні переваги з війни. Це різне бачення реконструкція України: Європа хоче відновлення як зобов’язання Росія, а не як бізнес-модель для Вашингтона.
Ще одна важлива деталь — тон переговори. Європейські дипломати пропонують не руйнувати американський план, а делікатно його переписати. Це допомагає уникнути конфлікту Київ–Вашингтон, зберігаючи фокус на реальному противнику — Кремлі. Так Європа намагається виступати балансуючим посередником між Україна і США.
З української перспективи європейські поправки виглядають набагато більш прийнятними. Вони враховують досвід окупації, ставлення до суверенітету та усвідомлення, що будь-які «компроміси» з Росія можуть призвести лише до нової війни. Позиція Зеленський неодноразово наголошувала, що Україна не визнає жодних втрат територій. Європейська модель фактично підтримує це.
Для США ці правки створюють дилему. Адміністрація Трампа намагається прискорити процес і показати результат до дедлайну, але європейські зміни роблять його складнішим і менш одностороннім. Якщо США і надалі будуть наполягати на територіальній формулі, це може викликати розкол між союзниками на Заході.
Нинішні коригування плану демонструють потенційну трансформацію миротворчої архітектури: від домінування США — до ширшого консенсусу між Європа та Україна. Фактично це означає перехід від американсько-російського формату до багатостороннього. І саме цей підхід може стати єдиним життєздатним фундаментом довгострокового миру.
