Україна вкотре довела світові, що громадянське суспільство тут — не порожнє слово. Цього разу рушієм політичних змін стали не партії і не старі активісти, а молодь. Покоління Z — здебільшого люди від 15 до 23 років — вивело на вулиці нову форму спротиву: креативну, візуально потужну і глибоко культурну. Протести проти законопроєкту №12414, який міг поставити під політичний контроль Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП), завершилися повною капітуляцією влади. Зеленський змушений був відкотити зміни під тиском “картонної революції”.
Ключовим інструментом протесту стали саморобні плакати. Плакати, які цитували Жадана, Стуса, Орвелла, поп-пісні та меми TikTok. Плакати, які виглядали як витвори мистецтва. Плакати, які транслювали не злість, а глибоку іронію, культурну обізнаність і політичну зрілість.
Останні опитування Gradus Research показали: понад 69% українців підтримали протест проти втрати незалежності НАБУ. Причому найбільшу підтримку мобілізувала саме форма протесту — влучні й емоційні меседжі на картонках. “Чому мені, блін, потрібна система, яка працює проти мене?” — цитата з пісні гурту “Жадан і Собаки” стала гаслом усього руху. А фраза “Я не можу це лайно терпіти” з пісні “Змова речей” гурту “Курган і Агрегат” — одним з найпопулярніших плакатів.
Символом протесту стала фраза: “Люди з картонками — джерело влади”, яку надягли на футболки координаторки мітингів Зінаїда Аверіна та Анастасія Безпалко. Разом із Софією Півторак вони організували рух через Telegram-групи: хто приносить картон, хто воду, хто спілкується з поліцією, а хто — з медиками. Це була революція без барикад, але з чітким меседжем — “досить руйнувати те, за що боролась Революція Гідності”.
На плакатах можна було прочитати цитати з Орвелла — “Усі тварини рівні, але деякі рівніші”, чи Василя Стуса — “Хто проти диктатури — вставай!”. Були й більш метафоричні образи: “Зникла безвісти совість” — натяк на відсутність моралі в депутатів, які підтримали скандальний законопроєкт. Була й іронія покоління: порівняння законопроєкту з лялькою Labubu — трешовим трендом, що витрачає ресурси і не несе жодної користі.
Олеся Островська-Люта, директорка “Мистецького Арсеналу”, відзначила, що це “найкультурніший протест за всю історію”. На її думку, він вписується у традицію українських революцій, зокрема Помаранчевої. Але якщо у 2004-му грався колір, то в 2025-му — зміст і цитати. Це протест покоління, яке виросло з TikTok і Євромайдану одночасно. Покоління, яке пам’ятає, що свобода — це не лише цінність, а й відповідальність.
Багато хто з фронту дякував молодим за мотивацію. Бо ці діти варті того, щоб за них боротися — так казав боєць ЗСУ Олексій Цимбалюк. Він, як і багато інших військових, відчув нову хвилю натхнення, побачивши, як молодь виходить на вулиці з гаслами, які були б гідні будь-якого поета.
Не обійшлося й без політичного підтексту. Деякі західні політики, зокрема американська конгресвумен-республіканка Маржорі Тейлор Ґрін, намагалися використати протести для дискредитації Зеленського. Проте учасники протесту чітко дали зрозуміти: вони не проти влади — вони проти корупції. Проти знищення здобутків Євромайдану. Проти ручного контролю над ключовими інституціями.
І влада почула. Зеленський підписав закон, який повернув незалежність НАБУ і САП. Але активісти не зупиняються. Тепер вони вимагають призначити очільника Бюро економічної безпеки. Бо, як сказала одна з організаторок: “Це буде перемога активної молоді й усього суспільства”.
На фоні війни цей протест став чимось більшим, ніж внутрішній політичний акт. Він продемонстрував Заходу, що Україна — це країна громадян, а не лише політиків. Країна, де борються не лише з Росією, а й з внутрішнім злом. Країна, де молодь не просто лайкає в Instagram, а виходить на вулиці. І не з камінням, а з картоном.
