У сучасному світі штучного інтелекту (ШІ) військові технології стають все більш значущими. Нещодавно стало відомо, що провідні китайські дослідницькі установи, пов’язані з Народно-визвольною армією Китаю, використали велику мовну модель Llama від Meta для розробки інструментів на основі ШІ, призначених для військового застосування. Цю інформацію підтверджують три наукові статті та аналітичні матеріали, про що повідомляє Reuters.
Згідно з переглянутими журналістами науковими статтями, група з шести китайських дослідників представила результати своєї роботи, в якій використовувалася версія Llama від Meta для створення нової моделі, відомої як ChatBIT. Важливо зазначити, що двоє з цих дослідників є представниками Академії військових наук (Academy of Military Science, AMS), яка входить до структури Народно-визвольної армії Китаю.
Дослідники адаптували ранню версію Llama 13B, доповнивши її власними параметрами. Основною метою їхнього проекту було створення інструменту ChatBIT, здатного збирати та обробляти розвідувальні дані, а також надавати точну інформацію для прийняття оперативних рішень. Як показали результати тестувань, у військовій сфері ChatBIT продемонстрував результати, які перевищують 90% показників інших моделей ШІ, що за потужністю відповідають GPT-4.
Однак Meta, компанія, яка розробила Llama, відреагувала на це повідомлення, заявивши, що забороняє використання своїх моделей ШІ для військових цілей, воєнних дій, ядерної промисловості, шпигунства та будь-якої діяльності, що підпадає під експортний контроль США. Компанія підкреслила, що будь-яке використання її моделей Народно-визвольною армією є несанкціонованим і суперечить політиці прийнятного використання.
Представники Meta, вказуючи на глобальну конкуренцію в галузі ШІ, зазначили, що інвестиції Китаю в цю технологію, які перевищують трильйон доларів, свідчать про серйозність намірів Китаю у цій сфері. Вони зауважили, що попри заборону, Китай, ймовірно, продовжить розвивати свої власні технології, спираючись на міжнародний досвід, щоб досягти переваги в цій ключовій галузі.
У переглянутих документах також згадується, що ChatBIT не обмежиться лише збором і обробкою розвідувальних даних. Китай планує використовувати цей інструмент для стратегічного планування, симуляційних тренувань і прийняття командних рішень. Ці можливості відкривають нові горизонти для використання штучного інтелекту в військовій сфері, підвищуючи ефективність і швидкість реакції армії на різноманітні загрози.
Варто зазначити, що Міністерство оборони Китаю та жодна з установ або дослідників поки що не коментували цю ситуацію публічно. Однак очевидно, що розвиток ШІ у військовій сфері викликає стурбованість у міжнародному співтоваристві. Застосування таких технологій може змінити хід бойових дій, а також призвести до нових викликів у питаннях безпеки та етики.
Таким чином, використання Китаєм моделі Llama від Meta для створення військового інструменту на основі ШІ свідчить про новий етап у розвитку військових технологій. Це може стати важливим кроком у глобальній гонці озброєнь у сфері штучного інтелекту, і країни повинні будуть враховувати нові реалії, щоб залишатися конкурентоспроможними в цій важливій області.
