У Брюсселі, в штаб-квартирі НАТО, відбулася перша зустріч «коаліції бажаючих» на рівні міністрів оборони, де британський міністр оборони Джон Хіллі підкреслив, що підготовка до можливого укладення мирного договору з Росією є надзвичайно важливою. «Ми повинні бути готові до моменту, коли мир нарешті настане. Саме тому робота цієї коаліції є життєво важливою», – заявив Хіллі, наголошуючи на необхідності систематичного планування.
За словами Хіллі, вже більше 200 військових планувальників з різних країн працюють над розробкою стратегій, спрямованих на поглиблення участі європейських сил в Україні. Згідно з його заявою, новостворена «гарантійна сила» має стати фундаментальною частиною безпекового механізму, що забезпечить реалізацію умов будь-якого майбутнього мирного договору. При цьому країни-члени коаліції розглядають різні варіанти розміщення контингентів: частина військ, за ідеєю, могла б бути дислокована не на безпосередньому кордоні з Росією, а ближче до лінії припинення вогню, а можливо, навіть за межами території України, щоб ефективно протидіяти можливим російським атакам.
Український міністр оборони Рустем Умеров у своєму повідомленні в соціальних мережах підкреслив: «Україна готова до миру – такого, що буде справедливим і підтриманим силою». Ці слова відображають сподівання українського уряду на те, що укладення мирного договору стане можливим за умови забезпечення належного рівня обороноздатності та стримування агресора.
Невизначеність у підтримці США та роль західних партнерів
Як і зазвичай буває на таких зустрічах, представники Сполучених Штатів відсутні у залі, що викликає занепокоєння щодо рівня їхньої участі у майбутніх операціях коаліції. Сучасний успіх планів значною мірою залежить від того, чи нададуть американські силові структури – зокрема, авіацію, розвідку та супутникове спостереження – необхідну підтримку. Деякі країни, зокрема Нідерланди, Швеція та Фінляндія, вже наголосили, що роль США є «ключовою» для гарантування довготривалої безпеки в Україні.
Фінський міністр оборони Анніт Хакканен зазначив: «Сполучені Штати досі залишаються вирішальним гравцем у забезпеченні стабільної безпеки України». Своєю чергою, шведський міністр оборони Паль Йонссон і нідерландський міністр оборони Рубен Брекельманс підкреслили, що американська підтримка надзвичайно важлива, проте форма її може змінюватися залежно від обраного типу місії, яку братиме на себе європейський контингент.
Директор європейської зовнішньої політики Кая Каллас заявила, що європейські міністри активно працюють над тим, щоб утримати США на борту цієї ініціативи. Проте останні заяви американських високопосадовців свідчать, що Сполучені Штати все більше наголошують на тому, що Європа має брати на себе відповідальність за власну безпеку та безпеку України.
Міністр оборони України Рустем Умеров прибув на зустріч коаліції міністрів оборони, яка бажає, у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, Бельгія, у четвер, 10 квітня 2025 року. Геерт Ванден Війнгаерт
Формування гарантійної сили: виклики та перспективи
Створення контингенту, здатного діяти як ефективний стримуючий фактор, є надзвичайно складним завданням для країн, які після закінчення холодної війни скоротили свої збройні сили, а зараз активно займаються процесом перевооруження. Представники Великобританії говорили про можливе залучення від 10 000 до 30 000 військовослужбовців, проте остаточний розмір гарантійної сили залежатиме від деталей майбутнього мирного договору. За словами Хіллі, така сила має стати «комітованою та надійною системою безпеки», яка забезпечить виконання обіцянок президента Трампа про встановлення тривалого миру в Україні.
Однак деякі країни висловлюють стурбованість щодо участі своїх військ без гарантій американської підтримки. Європейські держави не можуть похвалитися технологічними перевагами США в області зброї, розвідки та супутникового спостереження. До того ж, навіть питання організаційного характеру викликають дискусії: лідери коаліції досі обговорюють, як саме повинна функціонувати така сила, які завдання вона має виконувати та як реагувати у разі ескалації з боку Росії.
Рубен Брекельманс підкреслив, що перш за все потрібно чітко визначити місію, цілі, мандат та сценарії дій, у тому числі, що робити у випадку загострення ситуації. Також слід враховувати, що для деяких країн, зокрема Італії та Нідерландів, розгортання військ можливе лише за умови схвалення відповідних рішень на національному рівні парламентами.
Подальші кроки та міжнародна координація
У п’ятницю представники близько 50 країн зберуться на засіданні в рамках НАТО для обговорення питання військової підтримки України. Це засідання очолюватимуть Великобританія та Німеччина, а секретар оборони США Піт Хегсет планує приєднатися до зустрічі через відеозв’язок із Вашингтону. Невизначеність щодо майбутніх дій з боку США, як і питання участі в гарантійній силі, залишаються ключовими пунктами обговорення на цьому заході.
Для Європи створення такої гарантійної сили є першою перевіркою готовності континенту брати на себе відповідальність за забезпечення власної безпеки та безпеки партнерів. Вона повинна стати не лише стримуючим фактором проти потенційних агресивних дій Росії, а й засобом підтвердження зобов’язань Заходу щодо підтримки України у довгостроковій перспективі.
Міністр оборони України Рустем Умеров (праворуч) розмовляє з Верховним представником Європейського Союзу з питань зовнішньої політики Каєю Каллас під час засідання Контактної групи з питань оборони України в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, п’ятниця, 11 кві Геерт Ванден Війнгаерт
Висновки
Нові плани «коаліції бажаючих» свідчать про рішучість європейських країн посилити свою участь у забезпеченні безпеки України та встановленні стабільного миру в регіоні. Попри сумніви щодо майбутньої підтримки з боку США, західні партнери працюють над створенням гарантійної сили, яка зможе оперативно реагувати на будь-які загрози, забезпечуючи належний рівень стримування. Водночас, невизначеність у питанні американського залучення, а також внутрішні дискусії серед європейських країн, залишають відкритими багато аспектів цього амбітного проекту.
Для України, яка протягом багатьох років отримувала значну допомогу від Заходу, формування такої гарантійної сили є критично важливим, адже воно дозволить не лише посилити оборонні можливості країни, а й створити умови для успішного впровадження будь-якого мирного договору з Росією. З огляду на можливий запуск нової російської наступальної операції, питання швидкого та ефективного розгортання нових військових сил набуває особливої актуальності.
Таким чином, коаліція бажаючих продовжує роботу над створенням стійкої оборонної системи, яка стане ключовою ланкою у забезпеченні безпеки України. Спільні зусилля європейських країн, спрямовані на підготовку до можливого миру, разом із викликами щодо забезпечення належної підтримки з боку США, демонструють готовність Заходу захищати свої стратегічні інтереси і підтримувати країну, що бореться за свою незалежність. Майбутнє цього проекту залежатиме від здатності партнерів оперативно реагувати на зміни у глобальній безпековій ситуації та забезпечувати баланс між політичними зобов’язаннями і реальними можливостями в умовах сучасного військового конфлікту.
