Конгрес США зробив вирішальний крок у просуванні економічного курсу адміністрації Дональда Трампа, ухваливши «Великий Білль» — масштабний законопроєкт обсягом понад 3,4 трлн доларів, який поєднує податкові пільги, скорочення соціального захисту та збільшення видатків на оборону й безпеку кордону.
За ініціативу, що пройшла Палату представників мінімальною перевагою 218-214 голосів за кілька годин до дедлайну 4 липня, тепер залишився лише підпис президента, після чого документ одразу набуде сили.
Закон передбачає продовження ключових податкових пільг 2017 року щонайменше до 2030-го, а також нові преференції для чайових і понаднормових виплат.
Розробники стверджують, що це стимулюватиме споживчий попит і збільшить інвестиції в малий бізнес, однак незалежні аналітики наголошують: без додаткових джерел надходжень різке зменшення фіскальних доходів може посилити структурний бюджетний дефіцит, який і так зростає найшвидшими темпами за останні два десятиліття.
Офіс Конгресу з бюджетів підрахував, що ліквідація зелених кредитів і нові податкові лазівки потенційно збільшать дефіцит на 550 млрд доларів уже в перший рік дії нових правил.
Щоб частково збалансувати рахунки, документ радикально урізає соціальна програма Медікейд, субсидії на ліки та низку інших федеральних ініціатив. Загальний обсяг скорочень перевищує 1 трлн доларів, причому майже 185 млрд припадає на SNAP — програму продовольчих талонів, життєво важливу для 41 млн американців.
Понад 17 млн людей, за оцінками CBO, ризикують втратити медичне покриття, що вже викликає занепокоєння у громадських організацій і губернаторів окремих штатів.
У той самий час закон підвищує стелю державного боргу на 5 трлн доларів і передбачає широку військову та прикордонну експансію: 350 млрд додатково отримають Пентагон, ще 160 млрд спрямують на посилення служби митного та імміграційного контролю.
Республіканці позиціонують такий підхід як «інвестицію в безпеку й суверенітет країни», проте демократи називають його політично мотивованим переорієнтуванням коштів із соціальної сфери на силовий сектор.
Оплески та вигуки «США!» вибухнули в залі Палати представників, коли спікер Майк Джонсон провалив це голосування та оголосив про ухвалення законопроекту. Кенні Голстон
Політична боротьба навколо законопроєкту тривала кілька місяців і загострилася напередодні голосування, коли частина поміркованих республіканців вимагала пом’якшити обсяги урізань, а ультраконсерватори — зменшити дефіцит ще сильніше. Спікер Палати представників Майк Джонсон провів десятки закулісних переговорів, а сам Трамп використовував соціальні мережі для тиску на однопартійців, попереджаючи про можливі репресії на праймеріз.
Демократи, очолювані Гакімом Джеффрісом, відповіли рекордною багато-годинною промовою, у якій детально зачитували свідчення виборців, що покладаються на Медікейд та інші програми підтримки. Опозиція стверджує, що законопроєкт суперечить обіцянкам «не чіпати медицину» і фактично «перекладає фінансування податкових пільг для найзаможніших на плечі середнього класу».
Поза сесійною залою демократам вдалося згуртувати провідні профспілки та благодійні фонди, які вже готують інформаційні кампанії перед вибори-2026.
Утім, фінальне голосування показало майже монолітну дисципліну республіканців: лише двоє — консерватор Томас Массі та представник «поміркованого крила» Браян Фіцпатрік — висловилися проти. Інші, попри попередні сумніви щодо ризиків для виборців, в останній момент змінили позицію, остерігаючись публічної конфронтації з Білим домом і президентом, який відкрито вимагав «не гаяти часу».
Ключове питання, що хвилює експертів, — це практичні наслідки різкого скорочення соцзахисту та одночасного зростання оборонного бюджету. Частина економістів прогнозує короткострокове прискорення інфляції через додаткові військові видатки та збільшення платоспроможного попиту домогосподарств, які виграють від нових податкових стимулів.
Інші ж попереджають про довгострокове підвищення процентних ставок через більший державний борг і відтік інвесторів із казначейських облігацій.
Білий дім і адміністрація Трампа, реагуючи на критику, обіцяють презентувати до кінця літа пакет регуляторних актів, покликаних «мінімізувати бюрократію» у системі охорони здоров’я, аби регіони могли «гнучкіше розподіляти кошти та залучати приватний капітал».
Така риторика збігається із заявами співавтора законопроєкту сенатора Джона Туна, який переконує, що «економія на адмінвитратах» компенсує частину втрат Медікейд. Однак попередні дослідження свідчать, що адміністративні витрати становлять менш ніж 5 % видатків програми, тож очікувана економія навряд чи перекриє загальні урізання.
Особливу увагу громадськість звертає на те, що закон скасовує більшість зелених податкових кредитів, запроваджених за часів Джо Байдена. Це вже викликало різку реакцію галузевих асоціацій ВДЕ, які назвали рішення «ударом по кліматичній політиці» й прогнозують скорочення інвестицій у сонячні та вітряні проєкти. Деякі штати, зокрема Каліфорнія та Нью-Йорк, розглядають можливість створення власних пільгових режимів, аби втримати фундаментальні кліматичні проекти.
Політологи застерігають: республіканці йдуть на серйозний ризик, адже останні опитування показують неоднозначне сприйняття пропозиції виборцями. Частка підтримки не перевищує 35 %, тоді як майже 50 % негативно ставляться до різкого урізання програм допомоги. На тлі цих цифр боротьба за більшість на виборах-2026 може стати жорсткішою, а демократи вже окреслили 18 округів, де планують концентрувати медійну атаку.
Спікер Майк Джонсон, який не спав понад 24 години, зараз виступає та дякує колегам, посадовцям Білого дому та, звісно ж, президенту Трампу. Ерік Лі
Водночас республіканська стратегія передбачає, що до листопада 2026 року виборці відчують позитив від більших зарплат і зниження податкового тиску. Адміністрація робить ставку на пришвидшення зростання ВВП до 3,5 % на рік і поступове скорочення частки боргу в довготерміновій перспективі. Та чи справедливо ці розрахунки враховують можливе сповільнення глобальної економіки та геополітичну нестабільність — відкрите питання.
Наразі лідери обох партій готуються до фінального етапу — урочистого підписання у Білому дому. Очікується, що Трамп схвалить закон у символічний День незалежності, підкреслюючи патріотичну складову «інвестицій у військо та кордон». Одразу після цього міністерства отримають директиви на імплементацію: Служба внутрішніх податків підготує нові форми декларацій, а Департамент охорони здоров’я опрацює правила перерозподілу фінансування Медікейд на рівні штатів.
Попри святковий антураж, ефект «Великого Білля» стане відчутним не миттєво. За прогнозами, перші зміни у зарплатних чеках американці побачать у січні 2026 року, тоді як обмеження доступу до медичних програм почнуть діяти поступово з другого кварталу. Громадські організації вже готують судові позови, посилаючись на порушення процедурних норм і потенційну неконституційність окремих положень щодо перерозподілу федеральних коштів.
Отже, новий законопроєкт є тестом на міцність американської системи стримувань і противаг. Чи вдасться співставити фінансові апетити з реальними можливостями бюджету і не залишити найбільш уразливі верстви населення без підтримки — покаже час. Однак уже зараз зрозуміло: податкові пільги й скорочення соціальних програм стануть ключовою темою політичного дискурсу щонайменше до виборів-2026, визначаючи напрямок економічної та соціальної політики США на наступне десятиліття.
