Президент Володимир Зеленський заявив про просування українських військ поблизу Оріхова й Добропілля. Армія просунулася більш ніж на три кілометри, взявши під контроль село Малі Щербаки. Цей поступ свідчить про зміну балансу сил у Запорізькому напрямку.
Україна знову змінила динаміку фронту. У своєму щоденному зверненні Президент Зеленський повідомив про просування ЗСУ більш ніж на три кілометри на південь від Оріхова. Це виглядає скромно лише на карті. У реальності ж — це нова лінія оборони, відвойована крок за кроком.
У Запорізькій області українські війська просунулися в районі Оріхова, звільнивши село Малі Щербаки. Ця ділянка має стратегічне значення: вона розташована між Дніпром і важливими комунікаційними артеріями, що ведуть до Токмака та Мелітополя — головних логістичних вузлів російських військ.
Водночас у Донецькій області тривають активні бої біля Добропілля. Українські сили закріплюються на флангах, поступово відрізаючи шляхи постачання противника до Покровська. Саме цей напрямок визначає, хто контролюватиме транспортні маршрути Донбасу найближчими місяцями.
24-й окремий штурмовий батальйон ЗСУ повідомив, що разом з іншими підрозділами взяв під контроль Малі Щербаки. Це стало результатом злагодженої роботи штурмових груп, дронової розвідки та артилерії. Ворог намагався контратакувати, однак натрапив на заміновані рубежі та щільний вогонь.
Військовослужбовець 44-ї окремої артилерійської бригади Збройних сил України стріляє з самохідної гаубиці 2С22 «Богдана» по російських військах поблизу лінії фронту в Запорізькій області, Україна, 20 серпня 2025 року — Максим Кішка
Російське Міноборони у своїх звітах замовчує втрату населеного пункту, але підтверджує інтенсивні бої поблизу Новоандріївки та Оріхова. Саме там українські військові розширюють плацдарм, що відкриває можливість для подальшого просування на південь до Дніпра.
Просування на кілька кілометрів у Запорізькому степу — це не просто переміщення лінії фронту. Це доказ того, що Україна знову відновила ініціативу. Умови складні: відкриті простори, щільне мінування, постійна робота російської авіації. Та попри це, контрнаступ триває.
Росія намагається компенсувати втрати посиленими обстрілами. Голова Запорізької обласної адміністрації повідомив про загиблого цивільного та трьох поранених унаслідок артилерійських ударів по околицях Оріхова. У Дніпропетровській області загинули двоє людей після ракетного обстрілу.
Аналітики відзначають: звільнення Малих Щербаків може створити новий плацдарм для глибшого проникнення в тил російських позицій. Якщо українські війська розвинуть успіх у напрямку Токмака, це поставить під загрозу постачання армії РФ на всьому південному фланзі.
На Донбасі ключова увага прикута до району Добропілля, де українські підрозділи ведуть активну контратаку. Це місто лежить на маршруті до Покровська — великого логістичного центру противника. Втрата цього напрямку означатиме для Москви зменшення темпів наступу на захід Донецької області.
Україна демонструє тактичну гнучкість. Замість масштабних проривів — методичне просування, штурм за штурмом. Головна мета — виснаження російської логістики, постійна зміна динаміки фронту та недопущення стабілізації лінії оборони ворога.
За даними Генштабу, лінія бойового зіткнення сягає понад 1250 кілометрів. На такій довжині навіть невелике просування — це стратегічна перевага. ЗСУ переносять війну ближче до тилових баз противника, де кожен знищений склад чи технічна колона сповільнюють наступ РФ.
Український солдат у Донецькій області у травні — Тайлер Хікс
Російський президент Володимир Путін заявив, що його війська начебто контролюють 5000 квадратних кілометрів території. Але насправді ці цифри не відображають динаміки боїв, де українська армія щодня змінює ситуацію на ключових ділянках.
Сьогодні ЗСУ працюють не лише на землі, а й у небі. Дрони-розвідники фіксують рух ворога на десятках кілометрів углиб, а артилерія накриває склади боєприпасів. Завдяки цьому контрнаступ не просто зупиняє ворога, а вибудовує нову геометрію війни — активну і непередбачувану.
Зеленський наголосив, що українські війська завдають противнику суттєвих втрат поблизу Добропілля та тримають оборону на всіх інших напрямках. Це свідчить про синхронізовану роботу фронту — без пауз і без втрати темпу, що є ключовим у затяжній війні.
Контрнаступ у Запорізькій області може стати початком ширшого операційного розвороту. Якщо лінія Оріхів—Токмак почне рухатися, це відкриє шлях до звільнення півдня та змусить Росію перекидати резерви, ослаблюючи інші ділянки фронту, зокрема Донецький та Луганський напрямки.
Війна на цьому етапі — це не тільки бій за територію, а й змагання логістик і ресурсів. Українська армія вміє перетворювати тактичні кілометри на стратегічну перевагу. Кожен відвойований населений пункт — це скорочення відстані до великої мети: повернення контролю над усією територією.
Поступ у Запорізькому напрямку підтверджує: навіть у виснажливій війні можна змінювати темп. Україна продовжує адаптуватися до нових умов, поєднуючи дрони, артилерію та точкові штурми в єдину систему. І цей системний підхід уже приносить результати.
Поки ворог рахує «захоплені» кілометри, українська армія обчислює втрати противника у техніці, живій силі та боєздатності. Саме цей підхід — ключ до перемоги, де головний показник не цифра на мапі, а стабільність руху вперед і контроль над темпом війни.
