Вимоги Кремля та відмова від компромісу
Інститут вивчення війни (ISW) відзначає, що Росія відкидає будь-які суттєві гарантії безпеки для України, продовжуючи наполягати на умовах, які означають повну дипломатичну та військову капітуляцію. Це підтверджується останніми заявами міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, який наголосив на відмові Кремля від гарантій безпеки з боку західних партнерів.
Лавров також нагадав про підтримку так званих “гарантій безпеки”, на які РФ погодилася під час переговорів у Стамбулі в квітні 2022 року. Проте експерти зазначають, що проєкт Стамбульського протоколу не забезпечував жодного реального захисту для України. Він залишав країну вразливою перед можливим відновленням агресії та зобов’язував дотримуватися нейтралітету й обмежень на власні війська.
За проєктом Стамбульського протоколу, Росія та Китай мали право вето щодо будь-якого механізму реагування на майбутню агресію, а Україна зобов’язувалася не приймати військову допомогу від союзників. Така умова фактично позбавляла Україну будь-яких реальних гарантій безпеки та змушувала її залишатися у повній залежності від зовнішніх гравців.
Аналітики ISW наголошують, що Лавров лише підтвердив вже відомі наміри Кремля – будь-які переговори розглядаються як можливість нав’язати Україні умови, схожі на Стамбульський протокол. Жодного компромісу щодо початкових військових цілей РФ не буде.
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков, коментуючи можливість мирного врегулювання, заявив, що “двері залишаються відкритими”, водночас уточнивши, що війна триватиме, поки Україна не прийме “відповідних рішень”. Це демонструє подвійний підхід – публічно заявляти про мирні наміри, водночас фактично утримуючи Україну під тиском.
Стамбульський протокол 2022 року: міфічні гарантії
Проєкт Стамбульського протоколу 2022 року часто згадується як основа для мирного врегулювання, але на практиці він не давав жодних гарантій. Україна мала би залишитися нейтральною державою з суворими обмеженнями на чисельність і склад власних збройних сил.
Росія при цьому визначалася як “держава-гарант”, що абсолютно суперечить логіці захисту суверенітету України. Крім того, Москва та Пекін отримували право блокувати будь-які механізми реагування на агресію, залишаючи Україну беззахисною перед повторним вторгненням.
Експерти наголошують, що проєкт Стамбульського протоколу мав вигляд мирного документа, але насправді він створював умови для повної капітуляції України. Будь-які спроби західних партнерів запропонувати альтернативні плани мирного врегулювання, які включають реальні гарантії безпеки, Кремль відкидав.
Ця ситуація демонструє, що РФ розглядає будь-які переговори не як шанс на компроміс, а як інструмент для зміцнення власної політичної та військової переваги.
Територіальні та політичні вимоги РФ
Нещодавні переговори в Абу-Дабі показали, що Росія продовжує розширювати свої вимоги. Тепер мирна угода передбачає не лише контроль над Донбасом, але й визнання його російським усіма державами, що ведуть переговори.
Аналітики ISW підкреслюють, що реальні вимоги значно ширші, ніж ті, що озвучуються публічно. Для західної аудиторії Кремль демонструє обмежені цілі, водночас політичні та територіальні претензії насправді включають набагато більше територій та важливі геополітичні умови.
Таким чином, будь-які спроби домогтися компромісу зустрічають системну відмову. Плани мирного врегулювання, запропоновані США та іншими партнерами, не отримують підтримки, оскільки Кремль не готовий йти на компроміс щодо початкових військових цілей.
Ця політика посилює напруження і зберігає невизначеність щодо майбутнього, роблячи перспективи швидкого завершення війни все більш віддаленими.
Висновки та перспективи
Аналіз ISW показує, що РФ продовжує наполягати на умовах, які призведуть до повної залежності України від зовнішніх акторів. Відмова від гарантій безпеки та використання переговорів як інструменту тиску створюють небезпечну ситуацію для української державності.
Будь-яке мирне врегулювання, яке не включатиме реальних заходів захисту України, залишатиме країну вразливою перед новими загрозами. Водночас відмова Кремля від компромісу підкреслює, що дипломатичні зусилля повинні враховувати не лише публічні заяви, а й реальні політичні та військові цілі Росії.
Експерти рекомендують Україні та її партнерам концентруватися на створенні дієвих механізмів безпеки та підтримки, оскільки формальні документи, які не забезпечують захист, не зможуть гарантувати стабільності.
Ця ситуація підкреслює важливість реалістичного підходу до переговорів, який враховує не лише дипломатичні сигнали, а й дії, які демонструють реальні наміри Кремля щодо контролю територій та обмеження суверенітету України.
