Після контактів США й України Москва заявила, що ще не бачила нових чернеток, але «може не сподобатися багато речей» — на тлі торгу за безпеку й економіку
Кремль дав зрозуміти, що може негативно відреагувати на оновлені американські пропозиції щодо припинення війни. Помічник президента РФ із зовнішньої політики Юрій Ушаков заявив: Москва ще не бачила переглянутих чернеток, але «може не сподобатися багато речей».
Це формулювання важливе не через емоцію, а як сигнал про старт нового раунду торгу. Росія намагається зберегти простір для маневру: не відхиляти план наперед, але зафіксувати право «переписувати» умови, коли тексти будуть на столі.
Поштовхом стали недавні контакти Києва й Вашингтона, де Володимир Зеленський говорив про узгодження принципів економічного блоку післявоєнної реконструкції. Українська сторона підкреслює, що працює над «економічним документом» і є «повністю узгодженою з американською стороною».
У центрі цього економічного треку — післявоєнна реконструкція та інструменти, які мають привабити капітал у країну після припинення бойових дій. США просувають ідею інвестиційного фонду, який фокусуватиметься на стратегічних секторах, включно з рідкоземельні метали.
Після російського ракетного обстрілу Тернополя, на заході України, минулого місяця — Маурісіо Ліма
Саме тому Кремль уважно дивиться на «економіку» як частину переговори про мир, а не як нейтральний додаток. Інвестиційні механізми визначають, хто отримає доступ до ресурсів, як буде відбудована промисловість і на яких правилах Україна інтегруватиметься в західні ланцюги постачання.
Росія паралельно подає сигнали, що також хоче грошей і технологій після війни. У медіа з’являлися повідомлення, що мирний план США може містити ідеї інвестицій у російські рідкоземельні та енергетика Росії, що для Москви є способом повернутися в глобальні ринки через «вікно переговорів».
Однак ключова логіка Кремля залишається старою: будь-який документ має фіксувати не лише припинення вогню, а нову архітектуру колективна безпека для «всіх сторін». Сергій Лавров заявляє, що «непорозумінь» із Вашингтоном нібито немає, але безпековий пакет має бути прийнятний Москві.
Для України «безпека» — це насамперед гарантії безпеки, які зупинять повторне вторгнення. Київ публічно наголошує: минулі запевнення не спрацювали, тому гарантії повинні бути зобов’язувальними, перевірюваними й такими, що переживуть зміну урядів і політичних циклів.
Нещодавні обговорення «заморозки» лінії фронту й територіальних моделей лише підвищили нервозність. Зеленський говорив про американський варіант «вільної економічної зони» на частині Донбасу, який передбачає відхід ЗСУ та невизначене управління територією — це додатково ускладнює переговори.
Люди йдуть вулицею під час відключення електроенергії після того, як критична цивільна інфраструктура була пошкоджена нещодавніми російськими ракетними та дронними атаками в рамках російського вторгнення в Україну, Київ, Україна, 9 грудня 2025 року — Гліб Гараніч
Кремль, зчитуючи ці сигнали, робить ставку на затягування та перетворення процесу на серію правок. Заява Ушакова фактично каже: «побачимо текст — і тоді виставимо рахунок». Це тактика тиску, коли Москва намагається прив’язати будь-який прогрес до своїх «червоних ліній».
Додатковий шар — роль Європи. Ушаков окремо згадав, що на вихідних очікує «активний мозковий штурм» Європа і Україна. Для Москви це означає ризик консолідації позиції Заходу та появи контрпропозицій, які роблять поступки Кремлю дорожчими.
У практичній площині Кремль боїться двох речей: по-перше, закріплення західної економічної присутності в Україні через фонди й угоди; по-друге, появи гарантій, які перетворять повторний напад на Росії на гарантовано програшний сценарій. Тому Москва «торгується» саме за правила гри.
Україна, зі свого боку, намагається з’єднати відновлення України та безпеку в один пакет. Ідея проста: гроші прийдуть лише тоді, коли ризик нової війни стане керованим. Ця логіка пояснює, чому Київ відмовляється розглядати економіку окремо від гарантій і політики.
Важливо й те, що економічні домовленості можуть змінити внутрішню динаміку у США та ЄС. Інвестпроєкти створюють лобі продовження підтримки, тоді як Кремль традиційно грає на втомі від війни. У цьому сенсі інвестиційний фонд — це не лише гроші, а й політичний запобіжник.
Росія намагається перехопити ініціативу, демонструючи готовність «розглядати» плани, але без згоди на конкретні формули. Така позиція допомагає виглядати конструктивною в публічному полі, одночасно залишаючи простір для зриву переговорів у потрібний момент і перекладання відповідальності.
Зліва направо: прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, президент Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у Йоганнесбурзі в суботу. Схоже, що вони розробили посібник із дій Трампа — Фото басейну від WPA
У комунікаціях Кремля також відчутна спроба зрівняти статус сторін: вимога «колективних гарантій» для всіх — це спосіб поставити Україну й Росію в один ряд, прибравши з фокуса факт агресії. Для Києва це ризик, бо розмиває питання відповідальності та репарацій.
На тлі цього Зеленський публічно підкреслює узгодженість із США саме в економічному блоці. Це сигнал інвесторам і союзникам: Україна не чекає милості, а будує рамку, де реконструкція стартує одразу після стабілізації. Такий підхід підвищує переговорну стійкість Києва.
Однак ризик очевидний: якщо Кремль «не полюбить» нові редакції, він спробує або загальмувати процес, або вимагати змін, що підривають суверенітет України. Саме тому Києву важливо не допустити підміни дискусії про мир на дискусію про капітуляцію під красивими словами.
Наступні кроки залежатимуть від того, що саме з’явиться в переглянутих американських чернетках і чи буде там чітка зв’язка: припинення вогню — гарантії — контроль — відбудова. Якщо елементи роз’єднані, Кремль отримає шанс «вибити» слабку ланку й нав’язати свою інтерпретацію.
Для майбутнього України важливо, щоб будь-яка економічна угода не стала замінником безпеки. Рідкоземельні метали, інвестиції та відновлення — це ресурс росту, але без гарантій безпеки вони перетворюються на приманку, яку можна знищити одним новим ударом по інфраструктурі.
Поки що маємо проміжний підсумок: Кремль, Юрій Ушаков і Сергій Лавров готують ґрунт для критики; Київ через Володимир Зеленський просуває післявоєнна реконструкція та економічний пакет; США тримають фокус на інвестиціях і ресурсах; а переговори про мир входять у фазу, де кожне слово в тексті стане зброєю.
