На тлі ескалації бойових дій та посилення дипломатичних зусиль, Кремль 22 липня 2025 року зробив заяву, яка суттєво знижує очікування від третього раунду мирних переговорів між Україною та Росією, запланованих на кінець тижня в Туреччині.
Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив журналістам: "Немає підстав очікувати проривів у категорії чудес. У нинішній ситуації це навряд чи можливо". За його словами, Росія має намір "досягти поставлених цілей і забезпечити власні інтереси".
Ці заяви пролунали у відповідь на слова президента України Володимира Зеленського, який у своєму зверненні закликав до прискорення переговорного процесу та повідомив, що Київ направив Москві пропозицію провести чергову зустріч. Зеленський наголосив, що українська сторона готова до компромісу та прагне якнайшвидшого припинення вогню.
Жорстка позиція Кремля
Пєсков підкреслив, що РФ не бачить підстав для зустрічі на найвищому рівні найближчим часом. "Потрібно ще багато попрацювати, перш ніж можна буде говорити про можливість зустрічі лідерів", — зазначив він.
Така позиція Кремля свідчить про те, що Росія не готова до кардинальних змін у своїй політиці щодо війни в Україні. Навпаки, мова йде про спробу затягнути дипломатичний процес, паралельно продовжуючи бойові дії на фронті.
Контекст переговорів
Це буде третій раунд мирних переговорів за участі делегацій обох країн у Туреччині. Попередні два раунди у травні та червні 2025 року завершились частковим прогресом — було досягнуто домовленостей щодо обміну військовополоненими та повернення тіл загиблих. Проте ключові політичні питання, зокрема статус окупованих територій, лишаються каменем спотикання.
Позиція України
Україна наполягає на таких пріоритетах переговорів: негайне припинення вогню, повернення всіх військовополонених, репатріація викрадених Росією дітей та підготовка до зустрічі Зеленського з Путіним. Зеленський чітко заявив: "Україна готова до прямої розмови з Кремлем на найвищому рівні".
Однак Путін, як зазначають російські ЗМІ, досі не визнає Зеленського легітимним президентом, оскільки в Україні через воєнний стан не проводились вибори після завершення його п’ятирічного мандату.
Дипломатичні сигнали Заходу
Високопосадовці ЄС, зокрема глава МЗС Франції Жан-Ноель Барро, наголосили на необхідності прямих переговорів на рівні глав держав, але водночас висловили скепсис щодо готовності Москви до компромісу. Барро прямо заявив: "Дипломатія — це не капітуляція. Вона має ґрунтуватися на інтересах обох сторін".
Крім того, президент США Дональд Трамп нещодавно оголосив 50-денний ультиматум Путіну, вимагаючи укладення угоди до кінця серпня, погрожуючи жорсткими санкціями у разі провалу. Після цього Європа активізувала надання Україні систем ППО.
Невизначене майбутнє
Поточна риторика Кремля говорить про те, що третій раунд переговорів, найімовірніше, не принесе проривів. Росія продовжує наполягати на визнанні окупованих територій як частини РФ, що для України є неприйнятним.
Ба більше, Пєсков відмовився назвати будь-які терміни можливої угоди, зазначивши, що спершу потрібно "виконати завдання, поставлені з самого початку". Така формулювання може свідчити про плани РФ затягнути війну і змусити Захід та Україну йти на поступки.
