Кремль офіційно повідомив, що робота над російським проєктом меморандуму про мир із Україною триває, але документ ще не передано Києву. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков у понеділок зазначив, що це «серйозний проєкт», який «вимагає ретельних перевірок і підготовки». За його словами, після завершення домовленого в Стамбулі обміну полоненими, де обидві сторони звільнили по тисячі ув’язнених, Росія перейде до наступного етапу узгодження умов майбутньої угоди.
У телефонній розмові з президентом США Дональдом Трампом минулого тижня Володимир Путін повідомив про намір розробити такий меморандум. Однак уже з Києва та низки європейських столиць пролунали звинувачення, що Москва затягує переговорний процес та демонструє відсутність реальної готовності до миру. Українські посадовці підкреслювали, що Росія продовжує обстріли й не виконує мінські домовленості, що ставить під сумнів будь-які її мирні ініціативи.
Своєю чергою Сергій Лавров, міністр закордонних справ РФ, заявив у п’ятницю, що Москва надасть Києву текст меморандуму відразу після завершення першого етапу домовленостей — обміну полоненими в Стамбулі. Ця операція, за даними Міністерства оборони Росії, успішно завершилася в неділю, коли по тисячі осіб з кожного боку повернулися під контроль власних урядів.
Дмитро Пєсков уточнив, що наступні переговорні кроки будуть ґрунтуватися на угодах, досягнутих під час стамбульських консультацій, але відмовився вказати конкретні терміни подання документа. Він наголосив, що меморандум міститиме «умови довгострокової угоди про мир» і що «жодних штампованих рішень не буде — кожен пункт мусить бути ретельно перевірений». За його словами, мова йде не про «загальні декларації», а про «технічно опрацьований текст, здатний лягти в основу переговорів на найвищому рівні».
З українського боку настрій значно скептичніший. У Раді національної безпеки та оборони заявили, що будь-які мирні ініціативи треба перевіряти на предмет законності й повноти відновлення територіальної цілісності України. Представники Офісу президента наголошують, що Росія мусить виконати попередні домовленості щодо припинення вогню, відводу військ і звільнення всіх незаконно утримуваних громадян, перш ніж серйозно говорити про умови мирного документу.
Євросоюз також висловив обережну позицію. Керівництво Європейської служби зовнішніх зв’язків наполягатиме на тому, щоб будь-який текст перед поданням на обговорення Міністерству закордонних справ України пройшов погодження в Брюсселі. Єврокомісія наголошує, що ключовими пунктами мають стати повне виведення російських військ, відновлення контролю Києвом над власним кордоном і гарантії безпеки, які закріплюватимуться в міжнародних договорах.
США, у свою чергу, заявили, що уважно стежать за розвитком подій. Представник Державного департаменту наголосив, що Білий дім очікує від Кремля конкретики та прозорості. Вашингтон готовий сприяти технічному обговоренню пунктів, зокрема щодо безпеки критичної інфраструктури України, але не допустить компромісів на шкоду суверенітету та територіальній цілісності української держави.
Аналітики припускають, що Москва може використовувати затягування підготовки тексту як метод відтягування часу з метою завершити перегрупування сил і завдати нових ударів на фронті. За їхніми оцінками, російський проєкт меморандуму може містити положення, які вимагатимуть від України відмови від міжнародних альянсів, змін до конституції або правового статусу окремих регіонів, що абсолютно неприйнятно для Києва та більшості міжнародних партнерів.
Нинішні заяви Кремля нагадують ситуацію з «планом Путіна» у грудні 2023 року, коли Москві вдалося отримати короткий перепочинок на полі бою, але мирні домовленості так і не були укладені. Тоді президент РФ обіцяв «багатосторонній безпековий договір», але документ так ніколи не з’явився навіть у вигляді проєкту. Тепер же частина експертів застерігає України та Захід, щоб вони готувалися до повторення такої стратегії: Кремль озвучить амбітні цілі мирного документа, але передасть до Києва формальний чи частково порожній «чорновик», залишивши актуальні умови за рамками офіційного тексту.
Водночас є й інші прогнози. Деякі дипломати вважають, що Росія може спробувати використати міжнародну увагу до меморандуму для зниження санкційного тиску. Мовляв, демонструючи «жорстку» підготовку тексту та «серйозні наміри», Кремль спробує відвернути від себе критику та добитися ослаблення обмежень хоча б на деякі галузі економіки. У такому разі Захід повинен буде демонструвати єдність і наполягати на попередньому виконанні всіх пунктів безпеки до будь-яких поступок Росії.
З огляду на гіркий досвід попередніх «мирних ініціатив», українські посадовці застерігають не втрачати пильності й готуватися до найскладнішого варіанта. Зокрема, у Міноборони анонсували завершення ротації частин, оновлення озброєння та посилення ППО в ключових регіонах задля недопущення нових атак у разі появи «вікна тиші». Паралельно триває активна дипломатична робота з союзниками, щоб не допустити зниження санкційного режиму.
Отже, хоча Кремль і декларує серйозність намірів, поточні заяви про технологічну підготовку тексту меморандуму та відсутність чітких термінів подання не додають довіри до мирних перспектив. Українська влада, ЄС і США наполягають на безпосередньому включенні їхніх експертів до фінального узгодження кожного пункту, що має стати необхідною умовою уникнення маніпуляцій і відкладення вирішення конфлікту. Лише після виконання мінімальних умов безпеки та суверенітету України можна перейти до обговорення деталей довгострокового мирного договору.
