Росія продовжує інформаційний наступ на тлі війни в Україні. Кремль відкинув заяви президента Володимира Зеленського про те, що російські чиновники повинні знати, де розташовані їхні бомбосховища. Дмитро Пєсков назвав це «відчаєм» і запевнив, що позиції України слабшають.
У розмові з Axios Зеленський зазначив, що центри російської влади, включно з Кремлем, можуть стати потенційними цілями. Такі слова він використав як попередження, наголошуючи на символічній вразливості Москви перед наслідками війни, яку сама ж Росія розпочала.
Проте Кремль оперативно відреагував. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив у ефірі державного телебачення, що «становище на фронті» свідчить про поступове погіршення ситуації для України. Він підкреслив, що переговорні позиції Києва нібито слабшають щодня.
Згідно з даними проєкту DeepState, Росія контролює майже 115 тисяч квадратних кілометрів території України, що становить близько 19% держави. Лише за останній рік РФ окупувала понад 4700 квадратних кілометрів. Ці цифри Кремль активно використовує у пропаганді.
Коли кремлівського кореспондента запитали про можливу атаку на центр влади, Пєсков відповів, що «краще навіть не обговорювати таке». Подібні заяви мають на меті показати готовність Москви до жорсткої реакції та водночас відлякати українських союзників.
Росія намагається сформувати наратив, ніби Україна «програє» війну. Проте реальність інша: ЗСУ чинять опір, а підтримка НАТО та ЄС дозволяє зберігати стійкість фронту. Кремль же намагається використати психологічний тиск для ослаблення міжнародної підтримки Києва.
Заяви Зеленського можна розглядати як сигнал союзникам. Погроза «бомбосховищами Кремля» спрямована не стільки на Москву, скільки на Європу і США, яким демонструють рішучість Києва. Це важливо в умовах, коли частина партнерів вимагає від України швидших результатів.
Російська пропаганда намагається показати, що Україна залежить від Заходу як «годувальника». Така риторика покликана розколоти міжнародну спільноту і створити сумніви у доцільності подальших санкцій та військової допомоги. Це стратегія інформаційної війни.
Водночас не слід забувати, що Кремль вже заявляв про «напад дронів» на Москву у 2023 році, коли нібито було атаковано будівлі адміністрації. Тоді Путіна в Кремлі не було. Подібні інциденти Кремль активно використовує для мобілізації внутрішньої підтримки.
Зеленський у своїх висловлюваннях намагається показати, що Росія не є недоторканною. Для українського суспільства це сигнал про стійкість, а для союзників – нагадування, що війна може мати наслідки й для Москви. Це частина дипломатично-інформаційної стратегії.
Сьогодні міжнародна безпека перебуває на переломному етапі. РФ прагне закріпити окупацію, а Україна – повернути території. Війна переходить у довготривалу фазу, де переговори залишаються малоймовірними. Кремль натякає на «безперспективність» Києва, але Захід не поспішає відмовлятися від підтримки.
Аналітики відзначають, що подібні інформаційні заяви Кремля є підготовкою до затяжної дипломатичної гри. Вони покликані не лише впливати на громадську думку всередині Росії, а й розхитувати впевненість партнерів України у Європі та США.
Отже, відкидаючи «бункерні» попередження Зеленського, Кремль прагне виставити Україну слабкою стороною. Проте така риторика лише підтверджує, що Росія побоюється втрати контролю над наративом. Для Києва головним залишається продовжувати наступ і зміцнювати міжнародні союзи.
