Кремль категорично відмовився від проведення зустрічі між президентами Росії та України до завершення мирних переговорів і узгодження проєкту угоди. Прессекретар Дмитро Пєсков заявив, що позиції сторін «діаметрально протилежні» та для їх зближення потрібна складна дипломатична робота.
Президент України Володимир Зеленський напередодні наголосив, що процес мирного врегулювання «починається із зустрічі лідерів» та закликав до прямого діалогу з Путіним, аби зрушити перемовини з глухого кута. Проте Москва відкинула цей підхід, наполягаючи, що саміт має лише фіналізувати домовленості, а не відкривати переговори.
Пєсков заявив, що «неможливо завершити такий складний процес за 30 днів», натякаючи на нереалістичність дедлайну у 50 днів, встановленого президентом США Дональдом Трампом. Американський лідер наполягає на досягненні угоди до початку вересня, інакше США можуть запровадити нові санкції проти РФ.
Трамп коментуючи ситуацію заявив: «Це станеться, але мало б статися ще три місяці тому. Можливо, доведеться накласти вторинні санкції на Росію ще до завершення дедлайну». Вторинні санкції стосуватимуться країн та компаній, які співпрацюють з Москвою.
Однією з ключових проблем у перемовинах залишається вимога Трампа до негайного припинення вогню, яку підтримує Київ, але категорично відкидає Кремль. Путін наполягає на продовженні військового тиску, поки Україна не прийме його ультимативні умови, що фактично передбачають позбавлення країни права на вступ до НАТО та значне послаблення оборонних спроможностей.
Зеленський у своїх заявах наголосив, що Україна готова до тимчасового припинення бойових дій, щоб розпочати мирний процес, але не погодиться на капітуляцію чи політичні компроміси, що ставлять під загрозу суверенітет.
На фоні застою у переговорах Україна отримала чергові партії озброєння від союзників. США оголосили про військові поставки на сотні мільйонів доларів, до яких увійшли БМП Bradley, самохідні гаубиці та системи ППО HAWK. Німеччина і Норвегія підтвердили передачу систем Patriot, а Нідерланди ведуть переговори про додаткові поставки.
Незважаючи на обміни полоненими та гуманітарні домовленості, політичні та військові питання залишаються заблокованими. Голова російської делегації Володимир Мединський повідомив про створення трьох нових робочих груп – політичної, військової та гуманітарної. Це може розтягнути переговори та ускладнити досягнення угоди.
Пєсков підтвердив, що Росія «не очікує прориву» найближчим часом, а перемовини потребуватимуть «дуже складної дипломатичної роботи». За словами заступника міністра закордонних справ РФ Михайла Галузіна, наступні раунди переговорів будуть «важкими».
Ситуацію ускладнює впевненість Путіна, що його війська можуть продовжити наступ та змусити Україну погодитися на російські умови. Кремль продовжує наполягати на обмеженні української армії та закріпленні статусу України поза межами НАТО, що є неприйнятним для Києва та його західних партнерів.
Зустріч делегацій України та Росії у середу тривала лише 40 хвилин, що свідчить про глибокі розбіжності між сторонами. Єдиним прогресом стала домовленість про новий обмін полоненими – близько 1200 військових мають бути повернуті найближчим часом.
Попередні спроби Зеленського організувати особисту зустріч з Путіним, зокрема у травні у Стамбулі, завершилися безрезультатно. Президент РФ у червні заявив, що готовий до зустрічі лише «якщо це буде фінальна стадія, щоб поставити крапку».
Мирні переговори відбуваються на тлі продовження боїв та обстрілів, а також внутрішнього тиску на українську владу, яка повинна одночасно вести війну, захищати економіку та забезпечувати підтримку міжнародних партнерів.
Аналітики зазначають, що дедлайн Трампа створює додатковий дипломатичний тиск, але його вимога про припинення вогню без попередніх гарантій може бути використана Москвою як тактична перевага. Київ побоюється, що Росія скористається перемир’ям для перегрупування військ.
