Прес-секретар Дмитро Пєсков заявив, що зустріч президентів Росії та США не скасована, але потребує «серйозної підготовки». Москва водночас назвала санкції проти «Роснефті» та «Лукойлу» «недружнім кроком», хоча й наголосила на прагненні «зберігати діалог».
У Кремлі спростували повідомлення про скасування запланованого саміту між Володимиром Путіним і Дональдом Трампом. Як повідомляє державний телеканал Вєсті з посиланням на речника президента Дмитра Пєскова, «говорити про скасування некоректно», адже президенти лише доручили міністрам закордонних справ — Сергію Лаврову та Марко Рубіо — «підготувати процес».
Пєсков наголосив, що глави держав «не можуть зустрічатися заради самої зустрічі» і мають витрачати час лише на змістовні переговори. За його словами, організація саміту — «складний процес, який потребує ретельного опрацювання позицій обох сторін». Так Кремль намагається продемонструвати, що дипломатичний канал із Вашингтоном зберігається попри різке загострення у відносинах.
Коментуючи нові санкції США проти нафтових гігантів «Роснефті» та «Лукойлу», Пєсков назвав їх «недружнім кроком, який ускладнює перспективи відновлення діалогу». Водночас він підкреслив, що Москва «не повинна відмовлятися від прагнення до добрих відносин», бо це «відповідає національним інтересам Росії».
Ці заяви пролунали через кілька днів після того, як адміністрація Дональда Трампа запровадила перші масштабні санкції проти російського енергетичного сектору. Рішення, спрямоване на посилення тиску з метою припинення війни в Україні, викликало різку реакцію Кремля. Москва заявила, що санкції «завдали шкоди відносинам двох країн», але водночас намагається не виглядати відверто ізольованою.
Аналітики розцінюють риторику Пєскова як спробу виграти час. Кремль розуміє, що санкції проти «Роснефті» і «Лукойлу» створюють серйозний фінансовий удар по експортній моделі РФ, тож прагне перевести конфлікт у дипломатичну площину. Заяви про «підготовку саміту» виглядають як елемент гри на зниження напруги без реальної готовності змінювати поведінку.
«Ми маємо орієнтуватися на власні інтереси, а вони полягають у збереженні нормальних відносин з усіма країнами, включно зі Сполученими Штатами», — наголосив Пєсков. Ця фраза відображає подвійність позиції Кремля: одночасно демонструвати відкритість і продовжувати конфронтаційний курс у зовнішній політиці.
Санкції Трампа стали найпомітнішим розворотом у політиці Вашингтона щодо Росії. Вперше за його каденції під санкційний тиск потрапили ключові компанії, які формують основу російської економіки. Рішення призвело до короткочасного зростання цін на нафту, але водночас створило невизначеність для глобального енергетичного ринку.
У Москві ж продовжують наполягати, що такі обмеження «не вплинуть на стійкість економіки». Кремль посилається на низький рівень державного боргу і «пристосованість» до санкційного режиму. Проте незалежні економісти нагадують: російська енергетика дедалі більше залежить від азійських покупців, насамперед Китаю та Індії, а фінансова система працює в ізоляції від західних ринків.
Пєсков також попередив, що Росія «переслідуватиме в судовому порядку» будь-кого, хто буде причетний до конфіскації її заморожених активів за кордоном. Йдеться про 300 мільярдів доларів резервів, які країни G7 планують використати для підтримки України. Кремль називає це «крадіжкою» та обіцяє «дзеркальні заходи».
Для Вашингтона нинішня позиція Москви є спробою балансувати між показним миролюбством і відкритим шантажем. Росія, з одного боку, говорить про «підготовку саміту», а з іншого — погрожує «нищівною відповіддю» у разі атак на її територію та запускає ядерну риторику.
Західні експерти вважають, що розмови про «не скасований» саміт — це радше інформаційний маневр. «Путін використовує дипломатію як театр: він створює ілюзію діалогу, щоб показати, ніби Захід сам прагне домовленостей. Насправді ж Москва лише тисне, намагаючись зняти санкції», — зазначає аналітик Європейської ради з міжнародних відносин Ієн Лессер.
У контексті війни проти України Кремль намагається відновити хоча б мінімальні канали спілкування зі США, щоб виглядати учасником глобальної політичної гри. Але жодних ознак, що Путін готовий до реальних поступок, немає. Навпаки, Москва посилює удари по українських містах і водночас говорить про «прагнення до миру».
Підготовка до потенційного саміту між Путіним і Трампом, навіть якщо вона справді ведеться, навряд чи призведе до прориву. За умов продовження війни, санкцій і недовіри будь-яка зустріч залишатиметься символічною — способом продемонструвати контроль над ситуацією, а не шляхом до врегулювання.
У підсумку позиція Кремля виглядає суперечливою: Росія засуджує санкції, погрожує відповіддю, але водночас заявляє про «відкритість до діалогу». Така риторика, однак, не приховує головного — Москва не збирається змінювати агресивну політику, яка стала причиною її міжнародної ізоляції.
