Україна та Сполучені Штати 30 квітня 2025 року в Вашингтоні уклали стратегічну угоду, що надає США пріоритетний доступ до українських мінеральних ресурсів. За словами казначея США Скотта Бессента, новий «Фонд відновлення України» створює міцну економічну основу для переговорів із Росією та фінансуватиме відбудову інфраструктури після трирічної війни. Україна ж отримає додаткові інвестиції та не нестиме боргових зобов’язань за договором, а право власності на надра зберігається за державою.
Рідкоземельні елементи — група з 17 металів, серед яких лантан та церій, неодій і ербій, що незамінні для виробництва потужних магнітів у електромобілях, мобільних телефонах, авіаційних та оборонних системах. Ні один із цих металів наразі не має повноцінних замінників, тому їхня стратегічна цінність безперечна. До переліку критичних мінералів за оцінками Геологічної служби США входить понад 50 позицій, серед них рідкоземельні елементи, нікель, літій та графіт — усі вони є у надрах України.
За даними Державної служби геології та надр, в Україні підтверджені родовища літію обсягом близько 500 000 метричних тонн, переважно — у центральних, східних та південно-східних регіонах. Літій відіграє ключову роль у виробництві акумуляторів для електромобілів, а також у склодуві та керамічній промисловості. Графіт, необхідний для анодів літієвих батарей і ядерних реакторів, дає Україні близько 20% всесвітніх запасів, виявлених у центральній та західній частинах країни.
Уряд України, за словами першого заступника міністра економіки Олексія Соболєва, вже проводить переговори з США, Великою Британією, Францією та Італією щодо спільного освоєння цих ресурсів. Інвестиційний потенціал сектора оцінюється в $12–15 млрд до 2033 року. Підготовка понад 100 ділянок для ліцензування та розробки дає надію на стрімкий старт проєктів, однак інвестори звертають увагу на складність регуляторних процедур, обмежений доступ до геологічних даних та питання оформлення земельних ділянок.
Окрім літію та графіту, Україна має значні запаси марганцю, берилію, галлію, цирконію, апатиту та флюориту. Дослідження ЄС підтверджують наявність скандію, який використовують у виробництві надміцних легких сплавів для авіації. Титан, що трапляється в північних та центральних областях, уже давно зацікавив закордонних партнерів як один з головних будівельних матеріалів у високотехнологічних секторах.
Незважаючи на великий природний потенціал, видобуток рідкоземельних елементів у промислових масштабах наразі не запущений. Через війну близько 40 % металургійних родовищ опинилися під контролем російських окупаційних військ, а більшість вугільних покладів у східному Донбасі втрачено. До кінця першої половини 2024 року під окупацією також опинилися дві родовища літію — одне в Донецькій, інше в Запорізькій областях, тоді як центральний Кіровоградський регіон залишився під юрисдикцією Києва.
Попри ці виклики, аналітики вважають, що реалізація проєктів займе роки, потребуватиме значних капіталовкладень та чіткої державної політики. Відсутність чітких правил ліцензування та потреба в модернізації інфраструктури стримують швидкий розвиток. Проте привабливість українських ресурсів, висококваліфікована робоча сила та розвинута мережа доріг і залізниць створюють конкурентні переваги.
Угода зі США передбачає створення спільного інвестиційного фонду, до якого долучиться Вашингтон. Докладні умови вказують, що Україна визначатиме обсяги та місця видобутку, а державний бюджет не нестиме боргових зобов’язань перед американською стороною. Підписанню передували складні переговори, напередодні угоду ледь не зірвано через «останню перешкоду», але їх вдалося подолати завдяки дипломатичному тиску.
Казначей США Скотт Бессент наголошує, що економічне партнерство з Україною підсилить позиції США в діалозі з Кремлем, продемонструвавши «єдність цілей американського та українського народів». Перша заступниця прем’єр-міністра Юлія Свириденко зазначила, що угода не містить прямих гарантій безпеки, проте передбачає поставки нових систем ППО та іншу допомогу, хоча ці деталі ще узгоджуються.
Українські експерти вбачають в угоді шанс залучити передові технології для переробки та збагачення руди, знизити залежність від імпорту критичних компонентів і створити ланцюги доданої вартості всередині країни. Це сприятиме розвитку суміжних галузей — від машинобудування до високоточного приладобудування — й підвищить експортний потенціал.
Насамкінець, успіх реалізації проєктів залежатиме від прозорості умов ліцензування, ефективності держрегулювання та злагодженої роботи бізнесу й науки. Якщо Україна зможе подолати бюрократичні перепони, вона може стати ключовим гравцем на світовому ринку критичних корисних копалин, а підписана угода зі США — першим кроком на цьому шляху.
