Його слова пролунали на тлі нових заяв про можливе втягнення Мінська у війну та загострення риторики між Україною, Білоруссю та Росією. Чергові погрози Кремля лише посилили побоювання щодо можливого розширення географії конфлікту та появи нового фронту поблизу кордонів країн НАТО.
Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров виступив із черговою різкою заявою щодо ситуації навколо Білорусі та війни в Україні. Під час круглого столу, присвяченого врегулюванню конфлікту, глава російського зовнішньополітичного відомства заявив, що Москва готова використати всі механізми, передбачені союзним договором із Мінськом, для захисту Білорусі.
За словами Лаврова, між Росією та Білоруссю з березня 2025 року діє договір про гарантії безпеки в межах Союзної держави, який передбачає різні форми взаємодії у разі виникнення загроз.
«У разі необхідності ми готові вжити весь комплекс заходів, передбачений договором, щоб забезпечити безпеку нашого союзника і, звісно, безпеку Союзної держави», – заявив глава МЗС РФ.
При цьому він не уточнив, які саме заходи має на увазі Москва та чи йдеться про військову підтримку, розширення спільних операцій або інші форми реагування.
У Кремлі звинуватили Україну у спробі втягнути Білорусь у війну
Під час виступу Лавров також прокоментував заяви президента України Володимира Зеленського щодо Білорусі. Російський міністр стверджує, що позиція Києва нібито спрямована на те, щоб втягнути Мінськ у бойові дії та розширити географію війни.
За його словами, такий сценарій нібито ускладнить перспективи політико-дипломатичного врегулювання конфлікту.
Водночас Київ дотримується протилежної позиції. Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що саме Росія продовжує намагатися втягнути Білорусь у війну та може використовувати її територію для реалізації нових військових сценаріїв, зокрема й потенційно проти однієї з держав-членів НАТО.
Такі заяви викликали значний резонанс як у регіоні, так і серед західних союзників України, оскільки будь-яке розширення конфлікту може суттєво змінити безпекову ситуацію у Східній Європі.
Напруження між Києвом і Мінськом зростає
Останні тижні відзначилися серією гучних взаємних заяв між українською та білоруською сторонами.
Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, відомий за позивним «Мадяр», коментуючи потенційні загрози з боку Білорусі, заявив, що українські військові вже визначили близько 500 цілей на території сусідньої держави. Він також звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка із закликом не допускати ескалації.
У відповідь Лукашенко заявив, що Мінськ нібито має координати однієї «дуже серйозної» цілі в Україні та може завдати удару у разі необхідності.
Проте вже згодом білоруський лідер пом'якшив риторику. Він заявив, що не варто очікувати військових дій з боку Білорусі, а також попросив вибачення у Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Президент України у відповідь наголосив, що для реальної деескалації недостатньо лише заяв і слів. За його словами, Мінськ має продемонструвати конкретні кроки, які підтвердять небажання Білорусі брати участь у війні.
Чи може Білорусь стати новим фронтом
Заява Лаврова вкотре актуалізувала питання про роль Білорусі у війні та перспективи її подальшої участі у подіях навколо України.
Попри те, що білоруська армія безпосередньо не бере участі у бойових діях, територія країни вже неодноразово використовувалася Росією для військової логістики, проведення навчань та розміщення військової інфраструктури.
Саме тому будь-які заяви про готовність Москви «захищати» Білорусь усіма можливими засобами викликають занепокоєння як в Україні, так і серед країн НАТО.
Експерти зазначають, що подібна риторика Кремля може переслідувати одразу кілька цілей: посилення психологічного тиску, демонстрацію єдності з Мінськом та створення додаткової невизначеності щодо подальшого розвитку війни.
Поки ж ситуація залишається напруженою. Попри заяви про прагнення до дипломатичного врегулювання, нові погрози та взаємні звинувачення свідчать про те, що ризик подальшої ескалації у регіоні продовжує зберігатися, а питання участі Білорусі у війні й надалі залишатиметься одним із ключових факторів безпеки у Східній Європі.
