У Москві заявили, що запропоновані Європою умови більше схожі на ультиматум, а не на основу для реального діалогу, і звинуватили Захід у втраті нейтральності.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров виступив із різкою критикою останніх дипломатичних ініціатив європейських держав, які стосуються потенційного врегулювання війни в Україні. За його словами, пропозиції, що обговорювалися в європейських столицях, не створюють умов для діалогу, а радше є набором вимог, які в Москві розцінюють як ультиматум.
Йдеться про обговорення між Великою Британією, Францією, Німеччиною та президентом України Володимиром Зеленським, що відбулося на початку червня. Тоді сторони розглядали можливі сценарії припинення бойових дій і потенційні рамки для старту переговорного процесу.
Серед ключових ідей фігурували варіанти зупинки активної фази бойових дій та початку переговорів уздовж поточної лінії фронту. Подібні підходи останнім часом активно обговорюються в європейських політичних колах як один із можливих варіантів запуску дипломатичного процесу.
Однак у Москві такі ініціативи сприйняли вкрай негативно. Лавров заявив, що довіру неможливо відновити через тиск і односторонні вимоги, які, за його словами, висуває Європа.
«Довіру неможливо відновити за допомогою ультиматумів», — наголосив російський міністр, коментуючи позицію європейських лідерів.
Окремо він підкреслив, що Європа не може виступати нейтральним посередником у потенційному мирному процесі. На його думку, держави ЄС та їхні союзники вже давно є стороною конфлікту через політичну, фінансову та військову підтримку України, а також санкційний тиск на Росію.
У Москві стверджують, що Європа фактично бере участь у протистоянні та прагне стратегічної поразки Росії. Через це, за словами Лаврова, нинішній формат переговорів із європейськими державами виглядає неможливим.
Також глава російського МЗС попередив про ризики прямої конфронтації між НАТО та Росією. Він заявив, що така ескалація може мати катастрофічні наслідки і навіть потенційно перерости в ядерний конфлікт.
Водночас Лавров наголосив, що Росія формально залишається відкритою до переговорів. Однак у Москві підкреслюють, що будь-який діалог можливий лише за умови врахування так званих «першопричин конфлікту», серед яких російська сторона називає розширення НАТО та військову підтримку України з боку Заходу.
На тлі цих заяв у Європі тривають дискусії щодо майбутнього формату можливих переговорів і ролі ЄС у них. Частина політиків виступає за більш активну участь Євросоюзу в дипломатичних процесах, тоді як інші наголошують на необхідності максимальної координації всередині блоку.
Додаткову увагу привернула інформація про розбіжності навколо ініціатив президента Європейської ради Антоніу Кошти щодо встановлення контактів із Кремлем. За даними європейських медіа, деякі лідери, зокрема президент Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, критично поставилися до таких кроків без повного узгодження між усіма державами-членами ЄС.
Їхню позицію підтримали низка країн Північної та Східної Європи, які традиційно займають жорсткішу лінію щодо Москви. Водночас частина дипломатів наполягає, що навіть у складних умовах необхідно зберігати канали комунікації для майбутніх можливих переговорів.
Ситуація навколо цих заяв демонструє глибокі розбіжності всередині Євросоюзу щодо підходів до Росії та майбутнього мирного процесу. Попри загальну підтримку України, європейські країни по-різному бачать інструменти та умови потенційного врегулювання.
Заяви Лаврова вкотре підкреслюють, що позиції сторін залишаються принципово різними. Якщо в Європі говорять про створення умов для переговорів і посилення тиску на Росію, то Москва відкидає такі підходи та наполягає на власному трактуванні причин і шляхів завершення війни.
У таких умовах перспективи реального запуску переговорного процесу залишаються невизначеними, а дипломатичне протистояння навколо формату майбутніх домовленостей лише посилюється.
