Литва стала першою серед країн Балтії, що офіційно повідомила Організацію Об’єднаних Націй про рішення вийти з Оттавської конвенції, яка забороняє використання, виробництво та накопичення протипіхотних мін. Згідно з процедурою, через шість місяців після цієї ноти держава перестане бути стороною угоди та звільниться від міжнародних зобов’язань щодо очищення території від мінних загроз.
Парламент Литви ухвалив це рішення спільно з Латвією, Естонією, Фінляндією та Польщею, усі вони є членами НАТО та Європейського Союзу і межують із Росією, що останніми роками дедалі активніше демонструє агресію на східному кордоні. Міністр закордонних справ Литви в своєму повідомленні в соціальній мережі підкреслив: «Ми мусимо посилити обороноздатність і захищати наші держави від можливих агресивних дій Кремля».
Рішення про відмову від договору викликало неоднозначну реакцію у міжнародній спільноті. Захисники конвенції нагадують, що протипіхотні міни, хоч і є ефективним засобом уповільнення просування противника, завдають переважно цивільному населенню тяжких травм і загрожують мирним громадам навіть після завершення бойових дій. У понад ста країнах світу, що залишилися в угоді, йдеться про обов’язок розмінування та інформування громадян про мінну небезпеку.
Литовська влада, утім, стверджує, що створення додаткових укріплень з використанням сучасних засобів протипіхотного захисту, а не саме мін, допоможе забезпечити національну безпеку. У рамках нової оборонної стратегії заплановано закупівлю мобільних протитанкових бар’єрів і встановлення датчиків руху на уздовж державного кордону. Водночас Міноборони Литви проводить тренування з військовими Естонії та Польщі для відпрацювання тактики стримування ворожих атак у зоні Балтійського регіону.
Експерти зі сфери міжнародного права зазначають, що відмова від конвенції про протипіхотні міни може створити правовий прецедент у ЄС. «Якщо такі сусідні держави, як Литва чи Фінляндія, вийдуть із договору, це поставить під загрозу цілість усіх міжнародних угод про захист цивільного населення під час війни», — попереджає спеціаліст із міжнародного гуманітарного права. Водночас представники урядів балтійських країн наголошують на виключному праві на захист власних громадян у разі загострення конфлікту.
Політичні аналітики вказують на ширший контекст: з одного боку, відмова від Оттавської конвенції дає можливість впровадити більш технологічні форми прикриття кордону, але з іншого — ставить регіон у нестандартні рамки міжнародної безпеки. Латвія та Естонія, які також ухвалили схожі рішення, вже готують законодавчі зміни для легалізації нових протипіхотних засобів на своїх територіях.
Водночас Україна, яка активно відновлює власну систему протимінної безпеки після масових мінувань на Донбасі, засудила вихід Литви з конвенції. Міністерство оборони України висловило занепокоєння, що подібний крок створить в регіоні новий рівень загрози і ускладнить операції з гуманітарного розмінування. Київ закликав донорів підтримати зусилля з очищення територій від вибухонебезпечних залишків війни.
Попри те, що договір про заборону протипіхотних мін існує понад двадцять років, питання балансу між захистом цивільного населення та військовим стримуванням залишається в центрі дискусій. У Брюсселі наразі триває обговорення можливих коригувань до політики ЄС щодо конвенцій, але остаточні рішення ще далекі від ухвалення. Тим часом Литва та її сусіди готуються посилювати обороноздатність на кордонах із Росією, яка вже довела готовність до агресивних дій у східній Європі.
