Масштаби майнових втрат українців
Унаслідок повномасштабної війни майно кожного п’ятого українця постраждало. Якщо у листопаді 2023 року таких було 17%, то нині ця цифра зросла до 20%. Це яскраво свідчить про постійне збільшення масштабів руйнувань і про те, що війна продовжує впливати на житлові умови громадян, руйнуючи не лише фізичні будівлі, а й відчуття безпеки та стабільності.
Олена Шуляк, голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади та очільниця партії "Слуга Народу", зазначила, що ці цифри є сигналом для держави: відбудова житла має стати пріоритетом, оскільки кожен втрачений дім — це не лише фінансова втрата, а й психологічна травма для сім’ї.
Опитування, проведене дослідницькою агенцією Info Sapiens на замовлення Transparency International Ukraine, показало, що 17% опитаних втратили саме нерухомість. Ці дані підтверджують масштаб трагедії, адже втрати житла зачіпають основні потреби людини, порушують соціальну стабільність та накладають додатковий тягар на громади.
Реальні історії людей, які втратили дім, підкреслюють, що цифри статистики — це не просто відсотки, а конкретні життя, які потребують уваги. Втрата житла означає переїзд, тимчасове проживання у чужих оселях або соціальних гуртожитках, а для багатьох це стає початком тривалого процесу відновлення.
Таким чином, кожен п’ятий українець сьогодні стикається не лише з матеріальними втратами, а й із соціально-психологічними викликами, що робить державну підтримку та програми компенсацій критично важливими для відновлення життєдіяльності населення.
Сумарні збитки та їх розподіл
Дослідження також виявило серйозну тенденцію: частка людей із значними фінансовими втратами зростає. За оцінками постраждалих, збитки розподіляються наступним чином: до 50 тис. грн — 23%, 51-300 тис. грн — 19%, понад 300 тис. грн — 32%, з яких 10% оцінюють втрати більш ніж у 3 млн грн.
Порівняно з 2023 роком, зменшилася кількість тих, хто зазнав незначних втрат, і збільшилася частка громадян із серйозними збитками. Це підкреслює, що руйнування зберігають високий рівень небезпеки і вимагають термінового втручання держави для компенсації та відновлення.
Олена Шуляк відзначила, що така динаміка робить завдання відновлення не лише важливим, а й нагальним. Сума збитків у багатьох випадках перевищує річний дохід родини, що робить самостійне відновлення житла практично неможливим без державної підтримки.
Для багатьох громадян ці фінансові втрати стають тривалим тягарем, який впливає на планування бюджету, здоров’я та психологічний стан. Саме тому створення прозорих та ефективних механізмів компенсації є ключовим завданням для збереження соціальної стабільності в країні.
Крім того, збільшення масштабів збитків підкреслює необхідність системного підходу до оцінки та відшкодування втрат, адже окремі випадки не дозволяють вирішити проблему масово і якісно.
Географія руйнувань: де постраждало найбільше
Дослідження чітко демонструє географію руйнувань. Найбільше страждають східні регіони України — 60% опитаних повідомили про пошкодження майна. На Півдні постраждали 28%, на Півночі — 22%, у Центрі — 8%, а на Заході — 7%. У Києві 11% респондентів повідомили про пошкодження житла.
Ці дані відображають реальний вогневий тиск на конкретні території і вказують, де необхідно зосереджувати ресурси для першочергового відновлення. Вони також свідчать про дисбаланс у відновленні та потребу у комплексних програмах підтримки прифронтових регіонів.
За словами Шуляк, географія руйнувань дозволяє державі чітко визначати пріоритети. Ті регіони, що зазнали найбільших руйнувань, потребують не лише відбудови інфраструктури, а й створення умов для повернення людей та розвитку місцевих громад.
Президент України вже доручив уряду розробити комплексну програму підтримки прифронтових територій, мета якої — не просто відновити інфраструктуру, а й забезпечити стабільність та можливість нормального життя для мешканців.
Відновлення житла на постраждалих територіях є ключовим фактором для соціальної стабільності, економічного розвитку та психологічного відновлення громад, що постраждали від війни.
Програма єВідновлення та механізми компенсації
Більшість українців, чиє майно постраждало, поки не зверталися по компенсацію. Серед причин — переконання, що у держави є більш нагальні проблеми (35%) та недовіра до можливості реально отримати виплати (25%). Водночас 40% постраждалих подали заявки, і третина з них вже отримала допомогу.
Програма єВідновлення дозволяє швидко оцінити збитки та оформити компенсацію онлайн, забезпечуючи прозорість і оперативність. Третина заявників, які отримали виплати, є доказом того, що система працює, а держава не залишає громадян наодинці з проблемами.
Шуляк наголосила, що програма створена для реальної допомоги: вона покликана забезпечити швидке і прозоре відшкодування та надати людям можливість відновити житло. Це особливо важливо для тих, хто втратив домівку в зоні активних бойових дій.
Водночас парламентарка підкреслила, що більшість сайтів громад не публікують склад і рішення комісій за програмою єВідновлення, і це необхідно виправити для забезпечення повної прозорості та довіри громадян.
Програма єВідновлення стає прикладом того, як державні механізми можуть реально допомогти громадянам, постраждалим від війни, і дозволяє громадянам бачити конкретні результати допомоги та відновлення.
