Результати PISA-2025 для України стали не просто таблицею з балами. За цифрами стоїть покоління підлітків, чиє шкільне життя від початку формувалося в умовах потрясінь. Вони пішли до школи у 2016 році, пережили пандемію, дистанційне навчання, а згодом — повномасштабну війну. Тому нинішні показники дають підстави для обережного оптимізму, але водночас змушують говорити про проблеми, які більше не можна відкладати.
Основний тест виконали 7105 українських 15-річних учнів. PISA перевіряє не стільки здатність відтворювати завчений матеріал, скільки вміння застосовувати знання у життєвих ситуаціях. Саме тому результати дозволяють оцінити, наскільки школа готує дитину до самостійного життя.
Найслабшою ланкою виявилося читання. Українські учні отримали в середньому 418 балів — на 43 бали менше, ніж середній результат країн ОЕСР. У математиці Україна має 431 бал, відставання становить 32 бали, а з природничо-наукових дисциплін — 448 балів, що на 34 бали нижче середнього показника ОЕСР.
Ці цифри мають конкретний зміст. Розрив у природничих науках і математиці приблизно відповідає півтора року навчання, а в читанні — близько двох років. Причому читання у PISA — це не просто вміння прочитати текст. Йдеться про здатність зрозуміти інформацію, оцінити її, зробити висновки та використати прочитане для ухвалення рішень.
Базового рівня з читання досягли лише 55% українських підлітків. У математиці таких 54%, з природничих дисциплін — 65%. Високі рівні демонструє ще менша частка: 0,7% у читанні, 2,6% у математиці та 2% у природничих науках.
Загальна картина ще тривожніша: 56,4% учнів не досягають базового рівня хоча б в одній із трьох галузей, а 29,3% — одразу в усіх. Водночас лише 0,3% демонструють високі результати за всіма напрямами. Перед освітою стоїть подвійне завдання: підтягнути тих, хто не опанував фундаментальні навички, і створити умови для розвитку найсильніших.
Особливо помітна різниця між хлопцями та дівчатами у читанні. Вона становить 32 бали — приблизно півтора року навчання. Це серйозний сигнал, який потребує окремого аналізу.
Не менш гострою залишається різниця між містом і селом. Чим більший населений пункт, тим вищі середні результати школярів. Освітній розрив нині оцінюють приблизно у три роки навчання, тоді як у 2018 році він становив близько двох. У сільській місцевості майже половина учнів не досягає базового рівня з природничих дисциплін, а з математики й читання — близько трьох п'ятих.
Водночас PISA показує: несприятливі умови не прирікають дитину на низький результат. Частина учнів із менш сприятливими передумовами досягає високих показників. Отже, якісна школа та підтримка здатні змінювати освітню траєкторію.
Ще одна прикмета нового покоління — активне використання технологій. 54% підлітків щонайменше раз на тиждень застосовують штучний інтелект для допомоги у навчанні. Але технологія не замінює базових навичок: учень має вміти перевірити відповідь ШІ, помітити помилку, оцінити інформацію та зробити власний висновок. Інакше цифровий інструмент може лише приховати прогалини у знаннях.
Є й важлива позитивна новина. Порівняно з 2022 роком результати українських 15-річних статистично значуще не погіршилися в жодній із трьох основних галузей. Після різкого падіння між 2018 і 2022 роками показники стабілізувалися. Для системи освіти, яка працює під постійним тиском війни, це свідчення стійкості.
Однак стабілізація — ще не відновлення. Результати 2025 року залишаються нижчими, ніж у 2018-му. Крім того, дослідження не охопило всю країну. Через безпекову ситуацію тестування не проводили у низці областей сходу та півдня, а також у Криму. Дані стосуються 17 регіонів — 16 областей і Києва. Тому звіт не дає повної картини щодо дітей, які навчаються у найскладніших умовах.
PISA-2025 варто сприймати не як вирок українській школі, а як карту проблем. Найгостріші питання — базове читання, математика, нерівність між містом і селом та наслідки тривалих перерв у навчанні.
За кожним відсотком стоїть конкретний підліток, якому вже завтра доведеться самостійно працювати з інформацією, навчатися, обирати професію і приймати рішення. Якщо фундаментальних навичок бракує, наслідки виходять далеко за межі школи.
Тепер головне — перетворити цифри на дії: посилити читання й математику, підтримати сільські школи, допомогти дітям надолужити втрати та навчити їх критично користуватися ШІ. Саме так стабілізація зможе стати початком відновлення.
