Французький президент Еммануель Макрон на щорічному саміті Shangri-La Dialogue в Сингапурі відкрито звернувся до керівництва Китаю з проханням перешкоджати залученню військ Північної Кореї до бойових дій в Україні. За його словами, «участь КНДР у війні в Україні — серйозне питання для всього світу», і якщо Пекін не вживатиме заходів проти надсилання північнокорейських підрозділів до європейського тилу, то Франція буде змушена переглянути своє стримування щодо розширення НАТО в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
Макрон нагадав, що Париж у 2023 році виступив проти відкриття представництва НАТО в Японії, бо вважає, що «не варто залучати Францію до чиєїсь стратегічної суперечки в іншому регіоні». Проте тепер, коли війна в Україні триває вже понад три роки, а Москва використовує військову допомогу з Пхеньяна для посилення наступальних операцій у Курській області, позиція Парижа може змінитися.
За даними західних розвідок, Північна Корея скеровує свої елітні механізовані підрозділи до Росії в рамках військового союзу, укладеного торік із Кремлем. Ці військові операції ставлять під сумнів зусилля західних країн стримати агресію Москви та підтримують небезпеку ескалації світового конфлікту. Макрон підкреслив: «Якщо Китай не заблокує ці постачання, НАТО може розгорнути сили в Азії, щоб гарантувати безпеку своїх партнерів».
Виступ французького лідера відбувся під час його азійського турне, що охопило В’єтнам і Індонезію, де Париж підписав низку двосторонніх оборонних угод. Макрон також попередив про ризики ядерного поширення та загрозу розвалу глобального порядку, встановленого після Другої світової війни. Він закликав країни регіону зберігати стратегічну автономію від надмірного впливу як США, так і Китаю, аби «не стати заручниками чиєїсь великої суперечки».
Туреччина, що традиційно виступає посередником між Заходом і Москвою, у Сингапурі також підтвердила готовність проводити нові раунди переговорів із Росією та Україною. Однак низькі шанси на швидке розв’язання конфлікту в Європі додають ваги заявам Макрона про те, що Захід не може продовжувати ігнорувати азійський вимір безпеки.
Аналітики відзначають: поява північнокорейських військових у європейській війні відкриває нову сторінку у світовій безпеці, перетворюючи вогнище конфлікту на глобальний фронт. Якщо Пекін поки утримується від прямих закликів до Пхеньяна, Париж може спонукати союзників у ЄС і НАТО активніше розгортати свої сили в Індо-Пасифіці.
Наразі Франція наголошує на необхідності «своєї моделі стратегічної автономії» — спроможності приймати самостійні рішення в оборонній політиці. У цій логіці заклик Макрона до Китаю має подвійний сенс: з одного боку, стримати Пхеньян від ескалації в Україні, а з іншого — нагадати Пекіну про зобов’язання за нормами нерозповсюдження ядерної зброї та важливість цивілізованого вирішення міжнародних спорів.
У довгостроковій перспективі рішення Франції може змінити баланс сил в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні. Якщо Китай не спроможеться вплинути на Північну Корею, Париж, Лондон і Вашингтон можуть посилити свою військову присутність у Японії, Австралії та Південній Кореї. Саме цього Макрон прагне уникнути, пропонуючи альтернативний шлях стримування — через дипломатію та економічний тиск на Пхеньян і Москву.
Таким чином, звернення Еммануеля Макрона до Китаю стало важливим етапом у формуванні нової архітектури глобальної безпеки. Воно демонструє прагнення Парижа збалансувати трансатлантичну солідарність із збереженням європейської та азійської автономії, а також підкреслює, що воєнні союзи сьогодні повинні бути не механізмом ескалації, а інструментом запобігання новим кризам на зразок війни в Україні.
