У ніч на 21 серпня Росія здійснила масштабну атаку на західні регіони України, випустивши 574 дрони та 40 ракет. Це один із найпотужніших ударів від початку повномасштабної війни. Загинула одна людина, ще 22 отримали поранення.
Найбільшого удару зазнало підприємство Flex Ltd. у Мукачеві, що виробляло побутову електроніку. Компанія заснована у США, має штаб-квартиру в Техасі, а її акції котируються на світових біржах. На заводі працювали тисячі місцевих мешканців.
Президент Володимир Зеленський наголосив, що підприємство було цивільним і виготовляло товари на кшталт кавоварок. «Це показово, що росіяни вдарили по такому бізнесу», — написав він у X. Кремль же традиційно заявив, що ціллю була «військова інфраструктура».
Крім Закарпаття, удари прийшлися по Львову, де загинула одна людина, зруйновано понад 20 будинків, та Дніпропетровщині, де пошкоджено бізнес-об’єкти і газові комунікації. Джерела Reuters також повідомили про атаку на газоперекачувальну станцію.
Економічний удар по американських інвестиціях в Україні має подвійний ефект. Кремль намагається знищити довіру до України як до надійного місця для міжнародного бізнесу та паралельно тисне на Захід, демонструючи, що навіть далекі від фронту регіони не є безпечними.
Міністерство оборони РФ заявило, що удари були спрямовані по «енергетичних і військово-промислових об’єктах», а також повідомило про захоплення села на фронті. Водночас Москва знову назвала Зеленського «нелегітимним» та звинуватила Київ у зриві мирного процесу.
Протягом тижня у США президент Дональд Трамп зустрічався як із Зеленським, так і з Путіним. Проте навіть він визнав, що російський лідер може не прагнути домовленостей. Київ вимагає від Вашингтона «сильної реакції» у випадку, якщо Москва продовжить відмовлятися від зустрічі.
Анкара намагається зберегти баланс: Туреччина не приєдналася до санкцій проти Росії, але допомагає Україні та увійшла до «коаліції охочих». Турецьке Міноборони заявило, що перш ніж говорити про миротворчу місію, необхідно укласти бодай базове перемир’я.
ЄС обговорює майбутні гарантії безпеки для України. Міністри оборони та радники з нацбезпеки працюють над варіантами довгострокової присутності іноземних військ. Кремль жорстко виступає проти будь-яких рішень без участі Росії, називаючи їх «дорогою в нікуди».
Москва послідовно повторює тезу про нібито закінчення президентського мандату Зеленського у 2024 році. Це інформаційна стратегія РФ: підважити можливі майбутні угоди, стверджуючи, що підписані документи не матимуть сили. Київ і Захід відкидають ці заяви.
Від початку вторгнення у лютому 2022 року загинули десятки тисяч українських мирних жителів. За даними західних експертів, втрати армій Росії та України перевищують мільйон поранених і загиблих. Кремль заперечує атаки на цивільні об’єкти, хоча факти говорять протилежне.
Атака на Flex Ltd. стала сигналом для міжнародних корпорацій. Росія готова бити не лише по військовій інфраструктурі, а й по глобальних брендах, аби підірвати економічну довіру. Це створює ризики для майбутніх інвестицій у відновлення України.
Навіть якщо буде досягнуто перемир’я, економічні атаки Росії можуть продовжитися. Тому ключовим завданням стане інтеграція України у європейську систему безпеки, яка захищатиме не лише людей, а й стратегічний бізнес.
Масований удар Росії по західній Україні засвідчив: Кремль воює не лише проти української армії, а й проти глобальної економіки. Вибір цілей, зокрема заводу з американськими інвестиціями, демонструє бажання Москви тиснути на Захід. У той час, коли переговори про мир пробуксовують, Україна залишається під подвійним ударом — воєнним та економічним.
