Україна здійснила масовану атаку дронами на територію Росії, запустивши щонайменше 361 безпілотник. Серед цілей опинився один із найбільших нафтопереробних заводів країни — Киришський НПЗ у Ленінградській області. Російська влада повідомила про пожежу, яку вдалося загасити, постраждалих немає.
За офіційними даними Москви, більшість дронів було збито системами ППО, серед них також чотири керовані авіабомби та ракета HIMARS американського виробництва. Водночас українське командування безпілотників підтвердило успішний удар по нафтозаводу, наголосивши на значних обмеженнях для російської енергетики.
Президент України Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні підкреслив, що удари по нафтопереробних підприємствах є найефективнішими «санкціями». За його словами, атаки вже суттєво зменшили можливості російської нафтогалузі, що прямо впливає на здатність Кремля фінансувати війну.
Особливу увагу він звернув на попередній удар по порту Приморськ, який завдав значних підтверджених збитків. Зеленський заявив, що стратегія системного тиску на енергетичну інфраструктуру Росії дає результати й продовжуватиметься.
Киришський НПЗ, що належить компанії «Сургутнафтогаз», щороку переробляє понад 17 мільйонів тонн нафти — приблизно 6,4% від загального обсягу переробки в Росії. Це робить його однією з ключових ланок у російській нафтовій індустрії.
Аналітики відзначають, що навіть короткочасне виведення з ладу такого підприємства має значний ефект для ринку та бюджету РФ. Адже Росія залишається другим за величиною експортером нафти у світі, і будь-які збої у виробництві одразу впливають на доходи держави.
Тим часом США посилюють тиск на союзників по НАТО із закликом жорсткіше дотримуватися енергетичних санкцій проти Москви. Президент Дональд Трамп заявив, що Вашингтон готовий до нових обмежень, але лише у випадку, якщо всі члени Альянсу припинять купувати російську нафту.
Європейський Союз наполягає на поетапній відмові від російських енергоресурсів до 2028 року, попри тиск з боку США. Це свідчить про складність узгодження санкційної політики між Заходом та Америкою, тоді як Москва намагається використати розбіжності у свою користь.
На тлі ударів по енергетиці Росія продовжує демонструвати військову силу. У Міноборони РФ повідомили про запуск гіперзвукової ракети «Циркон» по цілі у Баренцовому морі, а також удари бомбардувальників Су-34 у рамках спільних навчань з Білоруссю. Це свідчить про посилення ескалації на кількох фронтах одночасно.
Україна, своєю чергою, розвиває стратегію «війни на виснаження», роблячи ставку на дрони далекої дії. Удари по нафтопереробних заводах, терміналах та трубопроводах РФ стають не лише військовою, а й економічною зброєю, що поступово руйнує фінансову основу кремлівського режиму.
Таким чином, атака на Киришський НПЗ — це не лише черговий удар по стратегічній інфраструктурі, а й частина системного плану Києва обмежити ресурси Москви для продовження війни. Масовані дронові операції доводять ефективність українських технологій і посилюють тиск на міжнародну коаліцію для впровадження ще жорсткіших енергетичних санкцій проти Росії.
