Росія вночі здійснила один із наймасштабніших комбінованих ударів останніх місяців, застосувавши 420 безпілотників і 39 ракет, зокрема 11 балістичних. Основними цілями стали об’єкти енергетичної інфраструктури та залізниця, повідомив президент Володимир Зеленський.
За даними Повітряних сил, українська ППО збила 374 дрони та 32 ракети. Водночас п’ять балістичних ракет і 46 БпЛА влучили у 32 об’єкти. Щонайменше 26 людей поранено, серед них діти; пошкодження зафіксовані у восьми регіонах.
«Росія знову воює проти критичної інфраструктури та житлових будинків», — заявив Зеленський, наголосивши на потребі в ракетах для протиповітряної оборони. За його словами, холод ще не відступив, а отже удари по енергетиці мають чітку логіку — тиснути на цивільне населення.
За оцінкою редакції «Дейком», нинішня хвиля атак — це спроба синхронізувати військовий тиск із сезонним фактором і переговорним фоном. Комбінований формат «дрони + балістика» ускладнює роботу ППО та збільшує ймовірність прориву до цілей.
Під ударом опинилися газові об’єкти на Полтавщині, електропідстанції у Київській і Дніпропетровській областях. Пошкодження енергосистеми означає не лише ризик відключень світла, а й перебої з теплопостачанням, водою та роботою критичних служб.
Окремим треком стала атака на залізничну інфраструктуру у прифронтових регіонах — Донеччині, Харківщині та Запоріжжі. Ураження колій і вузлів — це спроба вплинути на військову логістику та евакуаційні маршрути, не вступаючи у пряме зіткнення.
У Харківській області поранені щонайменше 14 людей, зокрема семирічна дитина. По місту випустили дві ракети та 17 дронів. У Запоріжжі пошкоджено 19 багатоквартирних будинків, щонайменше 10 постраждалих. Фото з місця показують пробиті стіни та зруйновані приватні оселі.
У Кривому Розі травмовані двоє людей, пошкоджено десятки житлових будинків і дитсадок. У Києві уламки збитих цілей впали у трьох районах, пошкодивши будівлі. Навіть за високого відсотка перехоплень наслідки для міського середовища залишаються відчутними.
Стратегія масованих атак на енергетичну інфраструктуру не нова: з осені Росія системно б’є по електростанціях, підстанціях і трансформаторах. Мета — створити тривалі блекаути й підірвати економічну стійкість країни в холодний період.
Ключовий виклик — балістичні ракети. Їх складніше перехоплювати, вони мають менший час підльоту й вищу швидкість. Кожен прорив ППО — це ризик масштабних руйнувань. Тому Київ наполягає на посиленні систем протиракетної оборони.
Енергетична безпека в умовах війни — це не лише генерація, а й швидкість відновлення. Українські енергетики після попередніх кампаній створили резерви обладнання та мобільні бригади, але ресурс зношування накопичується.
Для Кремля такі удари — спосіб тиску без зміни лінії фронту. Для України — тест на витривалість системи ППО, логістики та цивільного захисту. Кількість застосованих дронів свідчить про збереження виробничих спроможностей Росії та адаптацію тактики.
Міжнародний вимір також очевидний. Чим частіші атаки на критичну інфраструктуру, тим гучніші заклики Києва до партнерів щодо додаткових батарей ППО та боєприпасів. Питання постачань стає не лише військовим, а й гуманітарним.
У середньостроковій перспективі йдеться про змагання на виснаження. Росія намагається знайти «вразливі місця» енергосистеми, Україна — закрити небо й прискорити децентралізацію генерації. Від цього балансу залежатиме, чи стане наступна зима ще одним полем бою.
Сьогоднішня ніч показала: навіть за збиття більшості цілей війна продовжує проникати у квартири, дитсадки й підстанції. І саме тут вирішується не лише тактичний результат, а й здатність країни триматися під безперервним тиском.
