Українська металургійна промисловість, одна з ключових галузей економіки країни, опинилася під серйозною загрозою через активні бойові дії на сході України. З наближенням російських військ до міста Покровськ Донецької області, яке є одним із ключових центрів видобутку коксівного вугілля, металурги України б'ють на сполох: втрата цього регіону може спричинити різке зниження виробництва сталі. Адже коксівне вугілля, що видобувається на шахтах поблизу Покровська, є критично важливою сировиною для виробництва коксу, необхідного у процесі сталеваріння.
Коксівне вугілля — серце металургії
Коксівне вугілля є базовим компонентом у виробництві коксу, який, своєю чергою, використовується для виплавки сталі. Без стабільного постачання цього ресурсу українські металургійні заводи не зможуть підтримувати нормальні обсяги виробництва, а відновлення сталеливарної промисловості після війни вимагає значних запасів коксу. Тож будь-які перебої в його постачанні загрожують великими втратами.
За даними агентства Reuters, шахта, яка розташована приблизно за 10 км на захід від Покровська, залишається єдиним великим джерелом коксівного вугілля в Україні. Це робить її стратегічно важливим об’єктом як для економіки країни, так і для національної безпеки. Загроза втрати Покровська може стати для української металургії важким ударом, який суттєво ускладнить виробництво сталі.
Скорочення виробництва сталі
Голова асоціації українських металургів Олександр Каленков заявив, що в разі втрати Покровська виробництво сталі в Україні може скоротитися в кілька разів. На 2024 рік металургійна промисловість планувала виготовити до 7,5 мільйонів тонн сталі, а в 2025 році — до 10 мільйонів тонн. Однак, за словами Каленкова, якщо постачання коксівного вугілля з Покровська буде перерване, ці показники можуть впасти до 2-3 мільйонів тонн на рік. Це означатиме зниження виробництва на 50-70%.
Таке падіння матиме серйозні наслідки для української економіки, оскільки металургія є другою за обсягами експортною галуззю після сільського господарства. Скорочення виробництва сталі призведе до зменшення валютних надходжень у бюджет, що особливо критично в умовах війни, коли країна потребує значних фінансових ресурсів для підтримки оборони та відновлення інфраструктури.
Важкі наслідки для експорту
Додатковим ускладненням є те, що українські порти традиційно пристосовані більше для експорту, ніж для імпорту, що створює логістичні проблеми для постачання необхідних сировинних матеріалів. Водночас імпорт коксівного вугілля, якщо він стане єдиним варіантом, значно підвищить собівартість виробництва сталі.
Як зазначає Олександр Каленков, імпорт коксівного вугілля з таких країн, як США чи Південна Африка, призведе до підвищення витрат, що зробить українську сталь менш конкурентоспроможною на світових ринках. Українські металургійні заводи змушені будуть конкурувати зі сталевими підприємствами інших країн, де собівартість виробництва значно нижча, через відсутність додаткових витрат на логістику та імпорт сировини.
Альтернативи постачанню вугілля
Деякі українські сталеливарні підприємства вже почали діяти на випередження, накопичуючи запаси коксівного вугілля на випадок перебоїв із постачанням. Наприклад, "АрселорМіттал Кривий Ріг", один із найбільших металургійних заводів України, вже формує резерви сировини. Однак такі заходи мають лише тимчасовий характер і не можуть вирішити проблему на тривалий період.
Експерти металургійної галузі також припускають можливість пошуку нових джерел коксівного вугілля в інших регіонах України, але значна частина вугільних родовищ перебуває в зонах активних бойових дій, що робить їх розробку малоймовірною у короткостроковій перспективі. Тому в разі втрати Покровська Україні доведеться значною мірою покладатися на імпорт, що підвищить витрати і зробить виробництво сталі менш прибутковим.
Заклики бізнес-асоціацій
На тлі загострення ситуації бізнес-асоціації закликають уряд України вжити термінових заходів для підтримки ключових галузей економіки, зокрема металургії. Важливим кроком у цьому напрямку може стати розробка механізму економічного бронювання працівників, зайнятих у стратегічно важливих галузях, таких як металургія, щоб уникнути їхньої мобілізації та забезпечити безперервність виробничих процесів.
Це дозволить не тільки зберегти виробничі потужності, але й захистити економіку від додаткових втрат, пов’язаних із відтоком кваліфікованих кадрів на фронт.
Висновок
Українська металургія стоїть на порозі серйозних викликів через загрозу втрати Покровська, який є ключовим постачальником коксівного вугілля. У разі окупації цього регіону українські підприємства будуть змушені суттєво скоротити виробництво сталі або перейти на імпортні постачання, що підвищить собівартість продукції та знизить її конкурентоспроможність. У таких умовах необхідно терміново шукати альтернативні рішення та підтримку з боку держави, щоб зберегти одну з провідних галузей української економіки.
