Підготовка до нового опалювального сезону є одним із найважливіших викликів для Києва. Після масштабних атак на енергетичну інфраструктуру питання резервного теплопостачання набуло особливого значення, адже від його надійності залежить комфорт і безпека мільйонів мешканців столиці взимку.
Однак, як стверджує директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко, значна сума коштів, яку Київ виділив на ці потреби, протягом кількох місяців фактично не працювала. Йдеться про понад 1,25 млрд гривень, які мали бути використані для створення резервної системи теплопостачання, але через юридичні та бюрократичні труднощі так і не були спрямовані на реалізацію запланованих заходів.
Для чого Київ виділив понад мільярд гривень
За словами експерта, столична влада ухвалила рішення передати кошти Державному агентству відновлення. Передбачалося, що ці гроші підуть на закупівлю необхідного обладнання та створення резервної інфраструктури, яка дозволить забезпечити місто теплом навіть у разі пошкодження основних об'єктів енергетики.
Ідея полягала у тому, щоб об'єднати ресурси міста та держави й максимально швидко реалізувати проєкти, необхідні для проходження зимового періоду.
Однак реалізувати цей задум виявилося значно складніше, ніж очікувалося.
Чому кошти так і не почали працювати
Як зазначає Сергієнко, після отримання коштів Агентство відновлення звернулося до Міністерства фінансів та Державної казначейської служби з проханням роз'яснити механізм використання міжбюджетного трансферу.
Попри те, що передача коштів між бюджетами передбачена чинним законодавством, на практиці виникли юридичні нюанси.
За інформацією автора статті, Державна казначейська служба дійшла висновку, що Агентство відновлення не може прийняти ці кошти у запропонованому форматі.
Своєю чергою Міністерство фінансів повідомило про відсутність правових підстав для уповноваження одержувача бюджетних коштів використовувати зазначене фінансування.
У результаті гроші залишилися без практичного застосування.
Кілька місяців було втрачено
На думку експерта, саме час став головною втратою у цій ситуації.
Поки тривали погодження, листування між державними органами та пошук юридичного механізму використання коштів, підготовка столиці до зими фактично не просувалася в тій частині, для якої і були виділені кошти.
За словами Сергієнка, протягом кількох місяців понад мільярд гривень фактично перебував на рахунках державних установ, не працюючи на реалізацію проєкту.
Згодом Київ повернув ці кошти назад до міського бюджету.
Водночас, на переконання експерта, втрачений час уже неможливо компенсувати повністю, адже створення резервної системи теплопостачання потребує значного часу на закупівлю обладнання, монтаж та введення об'єктів в експлуатацію.
Від теплопостачання залежить безпека мільйонів людей
Сергієнко наголошує, що питання підготовки до опалювального сезону не можна розглядати лише як фінансову або адміністративну проблему.
Йдеться про критично важливу інфраструктуру, від стабільної роботи якої залежить життя великого міста.
У разі серйозних перебоїв із теплопостачанням взимку наслідки можуть торкнутися не лише роботи житлово-комунального господарства, а й лікарень, шкіл, дитячих садків, транспортної системи та інших об'єктів критичної інфраструктури.
Саме тому, на думку експерта, оперативність ухвалення рішень у таких питаннях має бути одним із ключових пріоритетів.
План модернізації потребує значно більших коштів
Автор матеріалу також звертає увагу на масштаби фінансових потреб столиці.
Раніше Рада національної безпеки і оборони затвердила План стійкості, реалізація якого передбачає суттєві інвестиції у зміцнення енергетичної та теплової інфраструктури Києва.
За словами Сергієнка, загальна вартість необхідних заходів є надзвичайно великою і самостійно забезпечити таке фінансування міському бюджету складно.
Саме тому столична влада запропонувала модель спільного фінансування із залученням державної підтримки, кредитних ресурсів міжнародних партнерів та власних коштів комунальних підприємств.
Київ продовжує шукати фінансування
Попри труднощі, процес формування необхідного фінансового ресурсу триває.
За наведеними у статті даними, Київ уже акумулював понад 11,1 млрд гривень на реалізацію відповідних заходів.
Крім цього, досягнуто попередніх домовленостей із державним банком та Європейським банком реконструкції та розвитку щодо залучення кредитного фінансування на загальну суму близько 5,2 млрд гривень.
Ще 1,7 млрд гривень мають власні ресурси підприємства «Київтеплоенерго».
Також повідомлялося про можливість отримання державної субвенції обсягом приблизно 1,3 млрд гривень.
Чи вдасться вчасно завершити підготовку до зими
На думку експерта, поступово Києву вдається знаходити необхідні фінансові ресурси для реалізації Плану стійкості.
Водночас головною проблемою залишається швидкість ухвалення рішень та ефективність взаємодії між різними державними структурами.
Підготовка до опалювального сезону має жорсткі часові рамки, і кожен втрачений місяць скорочує можливості для реалізації складних інфраструктурних проєктів.
Саме тому, як наголошує автор матеріалу, питання своєчасного використання вже виділених коштів є не менш важливим, ніж пошук нового фінансування. Від ефективності цих рішень значною мірою залежить готовність столиці до зимових викликів та стабільне проходження майбутнього опалювального сезону.
