Призначення Михайло Федоров міністром оборони стало одним із найнеочікуваніших і водночас найбільш символічних кадрових рішень воєнного часу. Україна вперше передала ключову силову посаду не генералу чи апаратнику, а технократу, чия репутація пов’язана з цифровими сервісами, дронами та швидкими управлінськими рішеннями.
Президент Володимир Зеленський публічно сформулював завдання для нового очільника Міноборони: захист неба, посилення постачання фронту й технологічні рішення, здатні зупинити російський наступ. Акцент на ППО як «головному пріоритеті» відображає реальність: без контролю повітря будь-які наземні реформи втрачають сенс.
Призначення відбулося в момент, коли українська армія — чисельністю близько одного мільйона — перебуває в стані виснаження. Російські війська повільно, але системно тиснуть у Донецькій області, а також намагаються прорвати оборону на півдні та північному сході. Дипломатичні спроби зупинити війну результатів не дають, тож ставка знову робиться на внутрішню трансформацію.
За попереднім аналізом Дейком, прихід Федорова — це не просто зміна персоналії, а спроба змінити «ДНК» Міноборони. Зеленський паралельно говорить про «набагато ширші зміни» у системі мобілізації, визнаючи: проблема не лише в кількості людей, а в їх розподілі, мотивації та управлінні.
Сам Федоров ще до голосування заявив у парламенті, що воювати новими технологіями зі старою організаційною структурою неможливо. Його програмна заява містить амбітний набір цілей: реформувати армію, покращити інфраструктуру на фронті, викорінити корупцію й побудувати культуру довіри. Це звучить як маніфест, але водночас — як перелік найболючіших проблем.
Новопризначений міністр оборони Михайло Федоров відвідує засідання українського парламенту на тлі нападу Росії на Україну в Києві, Україна, 14 січня 2026 року — Андрій Нестеренко
Досвід Федорова у війні — не теоретичний. На попередніх посадах він був одним із архітекторів української «дронової лінії» — системи безпілотників, покликаної завдавати максимальних втрат противнику. Саме за його участі ЗСУ масово отримали термінали Starlink, що суттєво покращило зв’язок на передовій у критичні місяці.
Ключове питання — чи можна масштабувати ці успіхи на всю армію. Інновації в Україні часто працювали «острівцями»: окремі підрозділи мали сучасні рішення, тоді як система загалом залишалася інертною. Посада міністра дає Федорову важелі, але й створює опір з боку старих структур.
Паралельно парламент у 18-й раз від початку повномасштабного вторгнення продовжив воєнний стан і мобілізацію — тепер до травня. Зеленський визнав, що вже ухвалені рішення для справедливішого розподілу особового складу між бойовими бригадами. Це непряме визнання системних перекосів, які накопичувалися роками війни.
Контекст призначення ускладнює й політичний фон. Обидва нові міністри — оборони та енергетики — приступають до роботи після гучного корупційного скандалу в енергетичному секторі, що спричинив найбільшу внутрішню кризу довіри до влади за час війни. Це означає, що Федорову доведеться боротися не лише з ворогом, а й зі скепсисом суспільства.
У цьому сенсі ставка на технології має ще й символічний вимір. Вона апелює до образу України як держави, що протистоїть більш чисельному противнику за рахунок інтелекту, гнучкості й швидкості. Але технологія без інституцій — крихка. Без зміни процедур закупівель, управління кадрами й відповідальності командирів жодні дрони не стануть панацеєю.
Окремо стоїть питання ППО. Обіцянка зробити її пріоритетом означає не лише нові комплекси, а й інтеграцію різних систем, ефективне використання радарів, боротьбу з дронами-камікадзе. Це завдання на стику військової науки, промисловості та дипломатії — і саме тут управлінський стиль Федорова може стати вирішальним.
У підсумку призначення Михайла Федорова — це ризикований, але логічний крок у війні на виснаження. Україна більше не може дозволити собі інерцію. Якщо новому міністру вдасться перевести інновації з рівня «успішних кейсів» на рівень системи, це може змінити баланс сил. Якщо ні — чергова надія ризикує розбитися об реальність фронту.
Михайло Федоров, який перебував у Києві у 2024 році, отримав прохання від пана Зеленського стати новим міністром оборони — Саша Маслов
