Міністри фінансів та головні банкіри країн «великої сімки» на початку весни 2025 року підтвердили свою непохитну підтримку України у протистоянні російській агресії та заявили про готовність розглянути додаткові санкційні кроки, якщо не буде прогресу в мирних переговорах. Під час триденного засідання в гірському курорті Банф (Альберта, Канада) представники США, Японії, Німеччини, Великої Британії, Франції, Італії та Канади одностайно виступили проти подальшої ескалації агресії Кремля і наголосили на необхідності підтримувати економіку України та фінансувати її відновлення.
Головний підсумковий документ засідання, спільний комюніке, містив рішучі формулювання: «Ми засуджуємо продовження жорстокої війни Росії проти України та вітаємо величезну стійкість українського народу й економіки. G7 залишається відданою беззаперечній підтримці України в захисті її територіальної цілісності, свободи, суверенітету й незалежності на шляху до справедливого та стійкого миру». Незважаючи на певні суперечки навколо американських тарифів на імпорт, учасники зустрічі змогли сконцентруватися на кризі в Східній Європі та на одній зі своїх головних спільних позицій – тиску на Москву через санкції.
Під час обговорення фінансування Києва міністри затвердили, що продовжать координувати передачу макрофінансової допомоги й кредитів, необхідних для підтримки державного бюджету України та покриття витрат на захист і відновлення критичної інфраструктури. Також була відзначена важливість швидкого перерахунку платіжних зобов’язань та пришвидшення банківських процедур, щоб Київ міг у невідкладному порядку розпоряджатися коштами. Ці рішення мають на меті зменшити невизначеність та пришвидшити реалізацію проєктів відбудови мостів, енергосистем, лікарень і шкіл у прифронтових регіонах.
У контексті нафтового ембарго міністри підтвердили намір переглянути встановлений рівень цінового ліміту на російську нафту. Перший крок у цій політиці – фіксація пакету санкцій на $60 за барель, ініційована США, а зараз деякі країни пропонують знизити граничну ціну до $50 за барель, щоб максимально послабити фінансові потоки Кремля. Однак остаточне рішення щодо нового рівня ціни на нафту не було ухвалене і потребує додаткового аналізу впливу на глобальні ринки енергоносіїв.
Одночасно учасники зустрічі обговорили ризики, пов’язані з торговельною політикою США. Зокрема, економісти та дипломати піднімали питання високих тарифів, які американський уряд встановив на сталь, алюміній та інші товари. Попри напруження навколо цих заходів, у заяві було зазначено лише загальне прагнення «знизити невизначеність економічної політики» і «працювати над подальшим прогресом у зменшенні дисбалансів». Такий помірний тон свідчить про прагнення уникнути прямого конфронтаційного формулювання, але також втримати фокус на підтримці України та загрозі нових санкцій проти Росії.
США під час свого головування в G7 скорегували підхід до санкцій: торік вони розробили окремий пакет для розширення цінового обмеження на нафту та інші сировинні товари. Європейці в Банфі підтримали загальну мету, але звернули увагу на важливість координації, щоб не створити негативного шоку на світових ринках. Представник Єврокомісії Валдіс Домбровскіс у коментарі підкреслив, що «єдність G7 важлива не лише для України, а й для стабільності глобальної економіки».
Присутність президента Канади Джастіна Трюдо, який особисто привітав делегатів на початку зустрічі, підкреслила роль країни-господарки в збереженні трансатлантичної солідарності. Міністр фінансів Канади Франсуа-Філіп Шампань відзначив, що «українська економіка демонструє неймовірну гнучкість і стійкість», але потребує якнайбільше прогнозованих ресурсів, аби не допустити зриву бюджетних зобов’язань і соціального забезпечення.
Питання цінового ліміту на нафту тісно пов’язане з тривогою щодо так званих «вторинних санкцій» — обмежень для третіх країн, які продовжують купувати російську сировину за обхідними схемами. Учасники розглянули ідею запровадження більш жорстких обмежень для великих імпортерів, зокрема Китаю та Індії, але вирішили поставити це на подальше обговорення в рамках підгруп G7 та міжнародних організацій.
У заключному комюніке було підтверджено, що «якщо припинення вогню не відбудеться незабаром, ми розглянемо всі можливі варіанти для посилення тиску на Росію, включно з додатковими санкційними заходами». Це формулювання стало чітким сигналом для Кремля: підтримка України залишатиметься пріоритетом, а небажання брати участь у мирних перемовинах призведе до подальшого посилення економічних обмежень.
Експерти вважають, що підсумки банфського засідання можуть стимулювати національні парламенти G7 пришвидшити ратифікацію програм допомоги Україні та закласти основу для нових інструментів фінансування через міжнародні банки розвитку. Водночас питання глобальної торгівлі й тарифів залишатиметься в полі напружених дискусій, проте єдність навколо України доводить, що у критичні моменти міжнародні партнери здатні об’єднатися заради спільної мети.
Отже, підсумки зустрічі міністрів фінансів G7 у Канаді демонструють послідовну політику підтримки України та готовність до нових санкцій проти Росії. Це важливий етап, який дозволяє Києву отримати необхідні ресурси для відновлення й захисту країни, а Альянсу — зберегти єдність у протистоянні агресії, незважаючи на внутрішні торговельні розбіжності.
